– У Гарячківській школі, у Крижопільському ліцеї, на роботі, на службі…
У свої 26 він встиг отримати робітничу спеціальність, попрацювати, відслужити в армії, вступити до технічного університету на заочне відділення, захищати свою батьківщину, будучи морським піхотинцем…
От тільки пожити – не встиг…
11 травня 2022 року згасло мамине сонечко… Так ненька лагідно називала свого Сергійка…
І знову гірко плакала Гарячківка, прощаючись за один місяць вже з другим своїм односельцем-героєм.
І знову скорботна процесія, десятки прапорів, весільне гільце та весільний коровай у чорних стрічках…
Під “Плине кача” батьки – Григорій Григорович і Світлана Леонтіївна та сотні земляків востаннє понесли Сергія сільською дорогою на край села – останній його земний шлях…
Море сліз і тони болю лягли з Героєм у холодну могилу…
Редакція висловлює щирі співчуття родині загиблого Героя…
