10 квітня до нас з Донецької області зателефонували люди, які тікали від війни, просили прихистку. На той час вже майже 5 тисяч таких людей проживали у нас.

З Донеччини їхало 19 дітей та 7 дорослих. Ми організували шкільний автобус, щоб зустріти їх в Паріївці.

Угарівський староста Сергій Пазич організував вільні будинки і виїхав за біженцями.

Спочатку був шок і в Сергія Васильовича і в мене, коли з автобуса вийшли … роми ( цигани). Що ми скажемо людям?

Але, на щастя, все добре. Це чудові люди, і їх зараз ще більше, мають приїхати ще. Будинки є, люди допомогли, в гуманітарному штабі надаємо допомогу.

Але, що мене вразило дуже?! Перед тим як оселитись у нас, їм надали хлів без вікон і дверей, де утримувалась худоба. Чистим нормальним людям, які мали свої будинки, дали хліва . Інші сказали, що у них нема вільного житла. Ще інші погодились на умовах платного проживання.

У нас вони почувають себе у безпеці. В них є що їсти. В будинка порядок. Шукають заробітки. А один із них – має свій ютубканал, де презентує свої пісні. На Перемогу обіцяють концертну програму!!!

Ось такі у нас історії. Ось такі у нас люди. Найкращі!!! Оратівські!!!