А ти не зник, о ні, ти не загинув,
І не пішов ти, брате, в небуття,
І геть на небі кітель бойовий не скинув,
Бо ти воюєш там тепер, за наші всі життя..

Прийди колись до нас у вітрі гомінкому,
Що розвівати буде синьо-жовтий стяг,
У сонці лагідному, ледь п‘янкому,
І розкажи про сни свої на небесах.

І пустота звучить страшніше ніж гранати,
Що не боявся ти у боротьбі,
Герої рідні, Вас ми будем пам‘ятати,
Та подвиг Ваш, що ви лишили по собі…

Герої не вмирають, мій син нажаль загинув в цій проклятій війні…

Тетяна Божок, с. Зарванці