А ти не зник, о ні, ти не загинув,
І не пішов ти, брате, в небуття,
І геть на небі кітель бойовий не скинув,
Бо ти воюєш там тепер, за наші всі життя..
Прийди колись до нас у вітрі гомінкому,
Що розвівати буде синьо-жовтий стяг,
У сонці лагідному, ледь п‘янкому,
І розкажи про сни свої на небесах.
І пустота звучить страшніше ніж гранати,
Що не боявся ти у боротьбі,
Герої рідні, Вас ми будем пам‘ятати,
Та подвиг Ваш, що ви лишили по собі…
Герої не вмирають, мій син нажаль загинув в цій проклятій війні…
Тетяна Божок, с. Зарванці
Ніколи не буде прощення шанувальникам Валгалли та Гітлера! Земля буде горіти під ногами нащадків дивізії СС “Галичина”