Дитина війни — громадянин України, якому на час закінчення Другої світової війни (2.09.1945) було менше 18 років. Закон України «Про соціальний захист дітей війни», прийнятий Верховною Радою України №2195-IV від 18.11.2004, діє і до сьогодні. Але…
– Дітям війни жодного разу від 2004 року не виплачували надбавки до пенсій у повному обсязі, бо виокремлення такої категорії громадян було виключно популістським рішенням тодішньої влади, яка дуже хотіла сподобатись своїм виборцям, — заявив Павло Розенко, віце-прем’єр-міністр України, в телеефірі 112-го каналу.
Після цього виступу з відкритим листом до Павла Розенка звернувся Олександр Коваленко, голова Всеукраїнської ГО «Захист дітей війни».
«Неймовірні муки і страждання випали на долю дітей війни, які пережили бомбардування, артобстріли, пожежі, розстріли. На окупованій території гітлерівці викачували з дітлахів кров для солдатів вермахту. Під час наступу фашисти гнали перед собою натовп жінок і дітей, ховаючись за їхніми спинами від радянських куль. Знищили в Україні 1377 сіл, де разом з дорослими гинули діти.
Майже всі діти війни перенесли психічне і нервове потрясіння. Вони брали зброю до рук та йшли воювати. Навіть діти 12-14 років ставали до верстатів, а потім вмирали від голоду та непосильної праці. Американський журналіст Сноу, побачивши в січні 1945 р. масштаби руйнувань в Україні, написав: «Друга світова війна була насамперед українською війною». Діти війни втратили найдорожче, що дається Богом кожній людині, найщасливішу пору життя — Дитинство. На своїх плечах винесли труднощі відбудовного періоду, самовідданою працею заклали підвалини, на яких з часом відродилася Незалежна Україна.
Але зараз для української влади діти війни є тягарем. Панує неповага і презирство високопосадовців до людей поважного віку. Їм відмовляють у матеріальній і медичній допомозі, не поступаються місцем у транспорті, випихають з маршруток, принижують гідність і честь. Починає домінувати думка, що люди поважного віку заважають суспільству розвиватися. Але рівень уваги до людей поважного віку — це індикатор цивілізованості всього суспільства!
Ви як високопосадова особа називаєте популістським діючий Закон України «Про соціальний захист дітей війни», проявляючи при цьому лукавство. Адже саме на цій хвилі популізму ви забезпечили собі кар’єрний ріст, отримали звання «Заслужений працівник соціальної сфери».
А зараз ви разом з нинішньою владою скоюєте злочин проти свого народу. Українці з 2014 року збідніли втричі. Мізерне підняття пенсій називаєте пенсійною реформою. Вслід за цим влада штучно створила умови (підняла вартість енергоносіїв), які спровокували ріст цін на продукти харчування і промислові товари. Де створені діючою владою демократичні інститути, де розвиток економіки? Чому після так званих реформ народ далі бідніє?
Просимо вас зустрітися з членами правління Всеукраїнської ГО «Захист дітей війни». Сподіваємося, що наша зустріч сприятиме підвищенню уваги влади до дітей війни та їхнього соціального захисту.
За даними обласного управління ПФУ на обліку у Вінницькій області перебуває 122 483 дітей війни, з них 2 703 пенсіонерів силових структур. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених урядом.
«Кабмін України 28.12.2011 р. ухвалив постанову №1381, де передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66,43 гривні. Оскільки надбавка дітям війни встановлена у сталому розмірі, перерахунку з 01.10.2017р. вона не підлягає», — повідомили у обласному управлінні ПФУ.
«Пане міністре! Навіщо ви так довго брехали пенсіонерам? — через газету звертається Т.П. Нітруца, жителька Могилева-Подільського, до Андрія Реви, міністра соцполітики України. — У мене 47 років трудового стажу, а при перерахунку я отримала добавку всього 130 грн. Це знущання! Зараз моя пенсія складає 1437 грн. Скажіть, хіба може людина вижити за ці гроші, коли ціни стрибнули догори, як божевільні? Ваше так зване осучаснення — це геноцид старшого покоління! То як у вас піднімається рука підвищувати зарплату міністрам та іншим високопосадовцям? Краще йдіть у відставку і не провадьте такі зловісні експерименти над простими людьми».
Такі ж думки висловлює Зіна Федорівна Панкевич з Браїлова: «Я маю стаж 35 років 11 місяців, але добавки до пенсії не отримала. Не зрозуміла, чому так? Від ПФУ отримала відповідь: «У вас була мала зарплата». Так, я була на мізерній ставці 60 руб. Але хіба ж такі люди, як я, не хотіли б отримувати більше? Та нам нічого не давали, а роботу питали по повній! І тепер нам, вибачте, замість добавки до пенсії знову дали «дулю з маком»! Люди, піднімайтесь проти тих, хто так безсовісно поставився до пенсіонерів. Вони ж ніколи не наїдяться! Тільки Бог їх буде судити по справедливості, отримають по заслузі за наші сльози!»
«Куди звернутись за роз’ясненням щодо надбавки до пенсій держслужбовцям? — запитує Гуркало Людмила Миколаївна з Турбова. — У моїх колег, держслужбовців Липовецького управління сільського господарства, вона складає 1450-1650 грн. (у залежності від займаної посади, з якої вийшов на заслужений відпочинок). Протягом останніх 4-х років провадились доплати, але не нам. Ось і цього разу при осучасненні наша категорія знову «пролітає». Як прожити при теперішніх цінах на харчі і комунальні послуги? А якщо — не доведи Господи! — потрапити у лікарню або зв’язатись з аптеками, то це взагалі КІНЕЦЬ! Надрукуйте нашого листа, можливо, відгукнуться й інші держслужбовці-пенсіонери».
