На території колишнього хлібзаводу у Вінниці вже збудували житловий мікрорайон. Будують на території колишніх цегельного, агрегатного, електротехнічного.

На території колишніх хімзаводу, м’ясокомбінату, Терміналу, швейної фабрики, сільгосптехніки, унікального виробництва з обробки діамантів, Кристалу, будуються, або вже побудовані супермаркети, ринки торгівельно-розважальні центри.

Не можу не згадати знищений радіоламповий та інструментальний заводи, які забезпечували роботою до 15000 городян. Повідкушувані під житлове будівництво, чи під магазини території ще якось існуючих підприємств, лікарень, установ…

Натомість, якщо не помиляюсь, у місті ресурсом іноземних та одного вітчизняного інвесторів за роки незалежності збудовані лише три доволі невеликих, в порівнянні зі знищеними, підприємства.

Як відомо, і їхня поява на території Вінниці супроводжувалася гучними скандалами з “типовими чиновницькими схемами” довоєнних часів: земля, відкати, дозволи… Міг би, правда, бути ще один,
потужшіший виробник, Церсаніт. Але його керівництво не пристало на умови “мєсних”, і знайшло інший майданчик, під Житомиром. Зрозуміло, що там, а не у Вінниці, створило більше двох тисяч робочих

І вже на черзі багатостраждальний колишній підшипниковий завод. Напевно, найстратегічніший зі всіх знищених у Вінниці. Адже жоден механізм не обходиться без підшипника. І, ніби, влада й намагалася його “врятувати”, але щось “не склалось”. Роздерибанили, порізали на металобрухт, розібрали “по камешкам, по кирпичикам”, як і всі решта… Тепер купуємо не дуже якісні китайські підшипники, як і все інше…

І що ж з цим черговим майданчиком у ідеальній промисловій зоні великого міста? Нічого нового і оригінального. І цей пропонується під житло та розваги. Вже розповсюджується інформація, що мікрорайон колишнього ГПЗ-18 може отримати “друге життя”: Його територію пропонують забудувати двома стадіонами, кількома житловими будинками з просторими скверами та прогулянковими алеями.

Тим часом просторі сквери у центрі міста за останні тридцять років майже всі якимось чином звузилися через збудовані там офісні центри. Цікаво ким знову пропонується забудувати прозону житлом?

Нарешті, чому не розглядається, як і в інших попередніх випадках, можливість віддати на цивілізованих умовах цей майданчик реальному інвестору, який створить тут робочі місця?

Так, сьогодні ще дуже вигідно будувати житло, інша справа, чи все воно тепер розкупиться, навіть із огляду на можливих переселенців. Бо існує банальний зв’язок між простими речами. Для того, щоб жити потрібно десь працювати.

А всі вакансії продавців на ринках, перукарів, ганял євроблях та чиновників уже зайняті. І в європейські країни вже набрали під зав’язку наших робочих рук. А де ж працюватимуть жителі нових мікрорайонів, що будуються на територіях знищених підприємств?

І як стратегічно розвиватиметься місто, де будуть лише житлові масиви замість заводів та фабрик, які даватимуть робочі місця?

Віктор Казаневський

Сподіваємось почути вашу думку з цього приводу, шановні вінничани.