Його ініціативу підтримала обласна Рада сільгоспвиробників.

Свої перші благодійні 500 тисяч Павло Євгенович перерахував на спеціально відкритий рахунок наступного дня. Про збір коштів, види на майбутній урожай та про життя в умовах військового стану засновник групи агропідприємств, директор агрофірми «Ольгопіль» розповів нашому кореспонденту.

— У Вінницькій області зараз приблизно півтора мільйона сільгоспугідь. По сто грн з гектара — 150 мільйонів. Це вагома підмога армії. Скільки вже зібрали коштів?

— Поки що майже одинадцять мільйонів. Відгукнулися переважно малі та середні господарства. А великі агрохолдинги, в яких найбільше землі, нашу інціативу не підтримали. Можливо, вони в приватному порядку допомагають армійцям.

Крім нас, гроші виділили ще 12 господарств. Суми різні — від 180 до 500 тисяч. Кошти перераховуються на благодійний фонд «Подільська громада». «Ольгопіль» за цей час вже подвоїв суму свого внеску.

Звісно, якби колеги були солідарніші і всі скинулись по сотні з гектара, сума дозволила б купити якусь важку зброю, яка зараз необхідна на фронті. Але, я думаю, що цими ста гривнями не обійдеться. Будемо збирати і по другій, і по третій. Аж поки не переможемо.

Дивно, що цього не розуміють всі колеги-аграрії. Хіба не достатньо того, що ворог зробив на окупованих територіях? Зерно украли, овочі змусили віддати майже задарма або згноїли, людей пограбували. Так само вони зроблять і в нас. І тоді вже не допоможуть 100 гривень з гектара.

— Скільки ваших спеціалістів пішли воювати?

— Три досвідчених механізатори та головний інженер. Для нас це відчутно. А ще ми передали на потреби ЗСУ «Урал», КамАЗ та «Навару» і причіп. Адже вся наша техніка стоїть на обліку у військкоматі. Хоча у деяких колег вона оформлена на приватних осіб і успішно працює в господарстві. Переважно це люди, що відмовились здавати сотню з гектара. Не всі ще прагнуть жити і працювати прозоро.

Але якщо ми збираємось до цивілізованої Європи, треба мінятися. Зараз дуже непростий час для України. Хтось пішов на війну, щоб захищати нашу країну. З Ольгополя вже троє бійців загинули. Вони ж, як і тисячі інших, віддали своє життя за нас і за нову справедливу державу.

А ті, що вимушено виїхали, допомагають своєю підтримкою за кордоном. Виходять на мітинги… Тому всі, хто тут, в тилу, повинні взяти і на себе цей тягар, спричинений страшною безпричинною агресією кремля. Нікому не вдасться відсидітись.

Маємо працювати, як кажуть, за себе і за того хлопця. Аграріям треба технологічно вдосконалювати сільгоспвиробництво, щоб покрити втрати від воєнних дій на окупованих територіях. Щоб забезпечити продовольством наших хлопців на фронті, себе і переселенців, яких війна зірвала з насиджених місць.

Тепер уже спроба ухилитися від сплати податків чи замутити якусь хитру схему дерибану повинна розцінюватись як державна зрада. Думаю, що настав час перестати гратися в «штучну збитковість». Податок для сільгоспвиробництва має братися з гектара.

І не треба великих податківців чи аудиторів. Скажімо, маєш 20 гектарів — заплати в бюджет 20 тисяч доларів. От і вся арифметика. І для всіх мають бути однакові правила гри. Будемо добросовісно платити податки — буде сильна країна і буде сильна армія.

— Які прогнози на майбутній урожай? Сильно подорожчає хліб?

— Нам би з торішнім якось розібратися. Маємо зараз на зберіганні 15000 тонн кукурудзи і 5000 тонн пшениці. Збиралися весною продати. Але через війну вся логістика поламалась. І те, що кажуть про гуманітарну кризу в світі, це буде реально без української сільгосппродукції. А наші бюджети втратять значні кошти, які зараз дуже потрібні країні. Тому пробуємо через Румунію торгувати, але це за день не робиться.

Чи значно подорожчає хліб — зараз важко сказати. Хоча собівартість зерна зросте. Адже вдвічі подорожчало пальне, добрива, хімія, запчастини до імпортної техніки. Трохи щось перекриється минулорічним урожаєм, однак ми не зможемо втримати ціни на рівні цього року.

— Ваше господарство відоме своїми передовими технологіями далеко за межами області. В чому секрет успіху?

— Нічого надзвичайного. Поважаю кожного працюючого в нашому колективі. Кошти не вивожу в офшори, а вкладаю у розвиток господарства та соціальну сферу. Ще один секрет — мої діти нікуди не виїхали, а працюють в нашому господарстві. І внуки тут працюватимуть.

Маємо свій насіннєвий та молокопереробний заводи, найсучаснішу молочну ферму. Наша молочна торгова марка «Vilamilk» уже прижилася на ринку області. Якщо збільшимо площі під овочеві, то стане питання про консервне виробництво. Думаємо про свій потужний млин, олійню. Тобто, ми маскимально переробляємо свою продукцію і отримуємо додаткову вартість. У сучасному світі іншого шляху для аграрної галузі немає.

У соціальну сферу вкладаємо багато, бо це для наших людей. Щоб вони не шукали комфорту десь у світах. Хочу, щоб культурний рівень українських людей підвищувався. А це освіта, сфера обслуговування, благоустрій. Здається, Ольгопіль — єдине містечко в Україні, де є красива площа поетів. Тут поряд з пам’ятником Шевченку стоїть пам’ятник Пушкіну.

Мені пропонували Пушкіна знести. А я кажу: що поганого він зробив для України? Гарний поет, писав хороші вірші. Багато людей на них виросли. У мене самого є три повні зібрання його творів. Досі із задоволенням їх перечитую. Зрештою, свого часу Пушкін гостював у нашому Ольгополі і написав про нього вірш. Мені здається, що зносити пам’ятники визнаним у світі митцям, які не нашкодили твоїй країні — це якось не по-європейськи.

Я розумію, що зараз все російське справедливо ненависне українцям, яких кремлівський режим хоче знищити. Але ми маємо бути вищими від московської варварської орди. І завжди пам’ятати, що ламати значно легше, ніж будувати. Боюся, щоб категоричні мовні заяви не стали причиною ще однієї суспільної ескалації всередині України. Як це сталося у 2014 році. Аби зопалу нам не перестаратися у пошуках внутрішніх ворогів і не забути про свободи кожної конкретної людини, які гарантовані їй і вітчизняним, і міжнародним правом.

Наша головна мета сьогодні — вистояти у цій жорстокій війні, перемогти зовнішнього ворога і будувати цивілізоване європейське суспільство вільних, справедливих, законослухняних і мудрих людей.

Спілкувався
Анатолій ЖУЧИНСЬКИЙ