6 червня Хмарі — позивний Ребара — ви­повнилося 45 років. Але уже три місяці дружина та троє його дітей не знають, де він — чи живий, чи загинув на фронті…

– Іван — учасник Євромайдану у Києві ще з 2013-го. З Майдану одразу пішов на фронт, воював у складі батальйону «Донбас». Пройшов Іловайськ. Там отримав важкі поранення. А далі — довгі лікування та реабілітація. Має другу групу інвалідності. На службу його не брали, тому почав волонтерити.

А 24 лютого, коли почалося повномасштабне російське вторгнення, пі­шов захищати Україну. Востаннє виходив на зв’язок 2 березня. Тоді був у Запорізькій області. Він мені сказав, що все добре, все нормально. А потім вже з обіду спочатку сказали, що він загинув, але його ніде не знайшли. Тіла немає, — розповіла дружина Антоніна Ребар.

Іван Ребар за вісім років війни здобув пошану не лише серед побратимів, волонтерів, але й на державному рівні

Він нагороджений медаллю «Захисник Віт­чизни», знаком та орденом «За мужність і відвагу», нагрудним знаком за визволення Лисичанська. Є нагорода за Іловайськ. Має подяки від президента, командувача Національної гвардії, голови Верховної Ради. 2019-го його обрали «Людиною року».

– Хмара — доброволець, а ми знаємо, що вони не отримують компенсацію від держави. Тому разом з колегами по волонтеському цеху, а головне – із самим забудовником з Вінниці Володимиром Хоменком – вирішили в першу чергу допомогти саме добровольцям. У нього троє дітей, заради яких Іван й пішов воювати. Наші захисники повинні відчувати підтримку тилу. Хочемо, щоб вони розуміли, що поки вони зі зброєю в руках боронять кожен сантиметр української землі, про їхні сім’ї, їхніх дітей подбають, — каже Володимир Затайдух.

Сім’я Ребарів — перша, яка отримала безкоштовне житло. Помешкання — у новобудові села Агрономічне. Родина добровольця до кінця не вірила, що на них чекає такий подарунок…

– Одного вечора Вова Затайдух розказав мені про неймовірну людину, забудовника, який хоче подарувати квартиру родині захисника. Спочатку я не могла повірити, що є люди — не держава — які хочуть ось так просто взяти і подарувати нерухомість! Звичайно, Хмара своїм подвигом заслужив на пристойне житло для своїх дітей. І коли я стояла в новенькій квартирі з панорамним вікном, то ревіла і раділа… Уявляла друга, який би посміхнувся, як завжди, і радів би за своїх дітей. Іван Ребар, Хмаро, дякуємо тобі за все! Якби більше забудовників долучилось, ми могли б зробити набагато більше, бо ці люди тримають нам небо, — поділилася враженнями волонтерка Тетяна Власюк.

На вручення квартири приїхала дружина захисника Івана Ребара з синами

– Дякуємо всім, це було несподівано і приємно, що в нашій країні є такі люди, як Володимир! А Ваня обов’язково повернеться, ми всі чекаємо, і буде дякувати вам особисто це все для дітей, бо діти для Вані і для мене — все наше життя, і ми маємо бути всі разом! — висловлює подяку Антоніна.

Забудовник Володимир Хоменко має намір подарувати вісім квартир родинам бійців, які добровільно пішли захищати Україну.

– Маю надію, що мою ініціативу «Подаруй квартиру герою» підхоплять інші забудовники в інших містах України. На жаль, у нашої молодої держави, немає достатньо коштів для цього. Я думаю, що це наш обов’язок. Ми зараз живемо в областях, де війни немає. Не обов’язково виділяти вісім квартир чи 10, чи 20. Хто скільки зможе. Хтось виділить квартиру, хтось, можливо, десь будинок. Хтось таунхаус. Але для сімей наших захисників — це суттєва допомога! — закликає долучатися до іні­ ціативи Володимир Хоменко.

Людмила ПОЛІЩУК