Сили нам це навряд чи додасть, а от ворогів може побільшати. Думаю, що влада робить черговий відволікаючий маневр.

В зв’язку з цим хочу зрозуміти, як практично відбудеться ця заборона? Здається, що це вже пройдений етап. Де у нас публічно вона використовується? ЗМІ у нас україномовні, офіційне спілкування і вся документація теж українські.

Стосовно бібліотек, то там теж уже все пропагандистське оспівування авторитарних режимів вилучене. Який же може бути наступний крок? Заборонять спілкуватися у громадських місцях? Хто це робитиме? Силові структури? А їм хіба немає чим займатися зараз, і яка мотивація у них буде? Якого роду це порушення чи злочин? А може, за спілкування російською поліцейським дозволять гамселити людей гумовими кийками чи не братимуть на службу в армію?

При всій повазі, не можу зрозуміти, чому регіональне рішення про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту будь-якого формату на території Вінниччини протирічить новоприйнятому закону про захист культурно-інформаційного простору України?

Адже цим законом дозволяється вільне прослуховування російських співаків, які не підтримали агресію проти нас. Хоча і до цього закону є купа запитань. Наприклад, де той список, по якому «можна»? І як нам бути з тими співаками, що вже своє «відспівали» і не скажуть тепер, чи вони «за», чи «проти»? Або ж чому слухати пісні Окуджави за новим законом можна, а читати його вірші в школі — зась?

Можливо, на регіональному рівні хтось захоче піти далі і почне вилучати з приватних бібліотек російськомовні книги? Чи знову, як у тридцяті, зорганізується великомасштабна мережа сексотів, які підслуховуватимуть, хто якою спілкується у себе вдома? І строчитиме доноси?

Боюся, щоб цим каральним загоном не стала міжвідомча група, що має бути створена при органах влади для роз’яснення ситуації. Але не можу зрозуміти, чому такі групи не створювались, коли промосковська частина церковників на Вінниччині відверто демонструвала своє ігнорування ПЦУ?

Чому «не просвітлювали і не переконували», коли навіть пересічні громадяни розуміли, що це п’ята колона росії в Україні, яка й зараз продовжує відробляти московські гроші? Чому ця частина інформаційно-культурного середовища й надалі залишається поза увагою влади? Через якісь особисті симпатії та зобов’язання?

Очевидно, комусь й зараз дуже хочеться, щоб було так, як в росії. Де навіть за одиночний пікет з чистим аркушем паперу забирають у поліцію.

Нарешті, дане регіональне рішення діє лише до моменту повного припинення окупації рф території України. А далі?.. А далі — це вже перспектива. Якраз із нею в українському суспільстві, на жаль, й досі не складається. І що на регіональному, що на столичному рівні про неї мало хто думає. У всякому разі — думав до 24 лютого.

Мені здається, що «під шумок» нам знову нав’язують якусь туфту. Замість того, щоб ухвалювати конкретні і життєво важливі рішення, зараз хочуть зіткнути лобами громадян. До речі, в мережі вже виставляють відео з Хмельницького, де люди на вулицях мало не йдуть врукопашну через «корекцію» інформаційно-культурного середовища. А якщо суперечка зав’я¬жеться між гарячішими головами? Тоді словесною перепалкою вже не обійдеться. Виходить, що комусь це треба.

Інакше чому тоді досі не прийнято на рівні всіх місцевих влад рішення про тих, хто обкрадав тридцять років бюджети? Прихватизував всі землі навколо Вінниці, Хмельницького та інших великих міст? І в селах захопив геть громадські пасовиська? Наїв на відкатах та дозволах морду таку, що вже не влазить в телевізор? Перекачав у офшори «зароблені печаткою та підписом» мільярди і сидить собі десь в Іспанії чи Англії, попиває винце і курить сигари.

Де рішення про жорстку  пропозицію цим пацанам поділитися парою мільйонів баксів із ЗСУ? Адже їхні підприємства успішно працюють в областях і дають прибутки. Де рішення про скорочення штатів рад та адміністрацій, а замість них рішення про премії для чиновників? Подібних рішень з початку війни мало бути вже сотні. Але…

…Але, щоб вдавати якусь «патріотичну стурбованість та видимість роботи» і відволікти від себе особисто увагу громади, шукаються висмоктані з пальця проблеми, які можуть зараз розбурхати суспільство.

Можливо, хтось забув, що США здобували незалежність від колоніальної на той час Англії. А якою мовою зараз спілкуються американці? Обійшлося без мораторію. Не хочу нав’язувати комусь свою думку і проводити, можливо, навіть і недоречні паралелі. Але, здається, цей мовний авральний кіпіш зараз не додасть нам сили, а ось ворогів — може побільшати.

Борис БРАТЧУК,
вінничанин

Від редакції. Ми охоче вислухаємо і вашу точку зору з цього приводу.