– Комісія з питань свободи слова (голова – депутат Вінницької облради Тетяна Редько, фракція ВО «Батьківщина», заступник голови комісії — Олександр Крижанівський, партія БПП, секретар комісії — Володимир Саволюк, партія БПП, члени комісії: Олександр Васильчук, партія   УКРОП, Владислав Рой, Вінницька обласна організація ВО «Батьківщина») цілеспрямовано відстоювала і відстоює принципи демократичного суспільства, за якими має жити та працювати Вінниччина та Україна. Бо це єдиний шлях до утвердження в Україні справедливості та рівності – основних принципів, на яких тримаються всі успішні європейські країни. Один із них – відкриті конкурси і відбір кадрів на ключові посади в області та країні. За ініціативи голови обласної ради та нашої комісії, небайдужих депутатів Вінниччина першою розробила такий шлях відбору кадрів. І хоча під тиском, на мою думку, не зовсім усвідомлених кроків, облрада через рішення профільної комісії відійшла від пропускання через конкурси по закінченню терміну контракту всіх головних лікарів обласних комунальних закладів, конкурси продовжено. Я входжу до комісії з відбору переможців. Тому бачу, який шалений тиск чиниться, як певні групи, на жаль, і депутатів, прагнуть пролобіювати ту чи іншу потрібну кандидатуру. Доходить до абсурду – приходять так звані «гонци» і просять підтримати зовсім не лідерів конкурсу, а навіть людей із непогашеною судимістю. Те, що ЗМІ і громадськість бачить на комісіях, це маленька частина айсбергу, на жаль, великих інтриг і нечистоплотних вчинків, які розігрувались. І ви навіть не уявляєте, як важко нам, свідомим членам комісії, розумію, що і голові, вистояти. Бо конкурентами тих, хто найдостойніший, найпрофесійніший, той, кого прагне колектив, раптом виявляються чи не родичі, сусіди перших осіб області, міста, держави. Чого варте лише призначення з третього разу керівника БТІ. За цю посаду розгорілась справжня війна, бо це архіви держави – нерухомість на землю. Золотий запас! То як його «не прихватити». Дякую всім принциповим депутатам, що не піддались тиску, що вистояли, кандидатам, які так цілеспрямовано і мужньо боролись за перемогу. Ми мали можливість, як і ви, порівняти роботу керівників лікарень, яких обирали вже за конкурсом і пролобійованих без конкурсів. Скажу чесно – різниця велика. А тепер уявіть, проаналізувавши інформацію – що робиться, коли просто призначали того чи іншого керівника з волі однієї зацікавленої людини. Як то кажуть, «цена вопроса»… Тому тут треба постійно контролювати, бо ви ж знаєте, як із Іванів швидко виростають пани, а далі вже у них на головах корони.

Отож відкриті конкурси — єдиний шлях до пошуку принципових, професійних керівників, де не спрацює принцип «кумівства» і де буде врахована думка і колективу, і громади. За якими керівники будуть підзвітні громаді, а не «босу», який тримає на поводку, повинні будуть працювати на результат, про яких мають прозвітувати по закінченні контракту, знову пройти відкритий конкурс із іншими претендентами.

Тетяна Редько,
голова комісії з питань
свободи слова,
демократії, інформаційного простору,
реформування
комунальних ЗМІ