– Вчора був другий день народження, вдруге Бог дав мені шанс жити…адже вибратись з палаючого “Нейромеду” було майже не можливо. Я ненавиджу вас , росіяни, будьте прокляті ви і ваші нащадки, а ще ті, хто серед нас здав і зробив наводку, – вас знайдуть, вам не буде спокою на цій землі, нехай вас покарають найстрашнішим судом…..

Це був звичайний день, на 11 годину мали робити МРТ моїй свекрусі-мамі ( вона жива дякувати Богу), ми лише переступили поріг і все… Потужним вибухом плити полетіли і вмить зайнялась пожежа, – весь пластик просто почав горіти величезним вогнем та капати на людей. Далі все, як у найстрашніших екшенах…. Ти біжиш крізь полум’я на світ аби вижити…

Дякую тобі військовий, який перемотав мені руку джгутом, аби зупинити кровотечі від осколку! Дякую тобі , чоловіче на білому мінівені, за те, що доставив нас до лікарів! Низький уклін вінницькій травматології за спокій, за надання фізичною, психологічної допомоги….рани загояться, а біль ні… Картина, коли ти по справжньому бачиш мертвих не винних людей, на власні очі…

А це фото зроблене за декілька годин до трагедії – життя поділилося на “до прильоту” і “після”…

Я навіть боюсь уявити інший вихід , – коли я більше не зможу обійняти дітей, не зможу сказати батькам, як сильно я їх люблю , як ціную тих, хто поряд… Не хочу уявляти стан свого чоловіка , який зараз боронить Україну, що він міг втратити в один день двох найрідніших людей…

Хочу подякувати кожному за підтримку, моральну та матеріальну! Бережіть себе і своїх рідних, обіймайте, цілуйте, забудьте за буденні сварки – кохайте…

Вінниця  – моя рідненька, я не хотіла вірити, що тебе спіткає таке горе і ми все це переживемо разом… Ми вистоїмо, здобудемо перемогу, мир та спокій.

Слава Україні!

Здохніть російські суки!!!