Буде навчання офлайн і онлайн! За бажанням батьків.

З 1 вересня українські школи планують розпочати очне навчання дітей.

Однак офлайн-навчання не є обов’язковим, а деякі діти можуть відвідувати заняття лише дистанційно.

Як будуть організовувати уроки, якщо частина класу вчиться очно, а частина – онлайн?

Відповідь на це запитання дав освітній омбудсмен Сергій Горбачов у інтерв’ю “Українській правді. Життя”.

Омбудсмен наголошує: батьки мають право вирішувати, де та за якою формою навчатиметься їхня дитина, але є кілька нюансів.

“Варто зазначити, що здобуття освіти за дистанційною формою та організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання під час карантину, війни та інших причин – різні речі”, – сказав Горбачов.

Наразі в Україні небагато шкіл, які навчають дітей за дистанційною формою. Організація такої форми навчання здійснюється школою на підставі рішення педради, за наявності  необхідного забезпечення.

Наразі закладам освіти необхідно з’ясувати кількість дітей, які планують навчатися онлайн та очно й спланувати освітній процес, каже омбудсмен.

За потреби школи можуть організувати навчання за дистанційною формою як окремою формою здобуття освіти.

“Наприклад, у школі очно працюють три класи певної паралелі 7–х класів в очному форматі та один клас у дистанційному форматі. Це дозволить вирішити питання як з організацією навчання, так і з оплатою праці вчителів”, – каже Сергій Горбачов.

Деякі органи місцевого організовують “дистанційку”, наприклад, в одній школі міста, куди можуть перейти діти, які потребують такої форми навчання.

Водночас учні, які планують навчатися очно, залишаються у своїх школах, пояснює омбудсмен.

1 вересня в Україні розпочнеться навчальний рік у умовах війни. Міністерство освіти та науки рекомендує школам працювати у очному форматі,  якщо дозволяє безпекова ситуація, а заклади оснащені укриттями.

Утім, петиція про те, щоб під час війни українські діти навчалися дистанційно, набрала 25 тисяч підписів.

Також у батьків все ще дуже багато запитань. Головне з них: чи не ставить навчання у школах офлайн під загрозу життя дітей та педагогів.

При місцевій владі зараз створені комісії для обстеження укриття. До її складу обов’язково входить представник ДСНС.

Якщо при школі укриття немає, комісія розглядає питання використання споруд подвійного призначення, зокрема, підвалів  суміжних будівель або спорудження фортифікаційних укриттів.

Укриття мають відповідати мінімальним вимогам щодо безпеки учасників освітнього процесу та мають бути відповідно облаштовані.

До облаштування кожного типу укриття свої вимоги.

Комісія повинна визначити можливість використання споруди для укриття школярів та освітян.

Після завершення роботи комісії буде зрозуміло, які заклади можуть продовжувати очне або змішане навчання, а де треба провести відповідні роботи для підготовки укриття.

Але заклади освіти у зоні бойових дій чи на тимчасово окупованих територіях будуть працювати дистанційно.

МОН рекомендувало провести відповідні заходи з посилення безпеки у школах.

Перед відкриттям школи засновники мають:

перевірити заклад освіти та прилеглі територій на наявність вибухонебезпечних предметів;

підготувати  системи оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;

визначити та позначити шляхи евакуації;

підготувати і обладнати укриття для всіх учасників освітнього процесу;

створити запаси води та медикаментів;

організувати проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;

провести навчальні заняття щодо охорони здоров’я, надання домедичної підготовки тощо;

підключити мережі Wi–Fi в укриттях для проведення занять (за можливості).

За інформацією МОН, очне навчання відбувається лише тоді, коли для всіх дітей та вчителів є місця у укритті.

Якщо місць у спорудах  цивільного захисту не вистачає, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру.

Відповідно до рекомендацій МОН щодо особливостей організації 2022–2023 навчального року, освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники освітнього процесу можуть повернутися до школи та продовжити процес навчання.

На жаль, неможливо за такий короткий період зробити те, що нами не планувалося і в бюджети не закладалося. Бо ми мирні люди – і до війни не готувалися.

Скільки шкіл зможуть фактично розпочати очне навчання?

На це запитання наразі відповісти неможливо. Ситуація, яка є зараз, вже суттєво відрізняється від того, з чого почалася підготовка більше місяця тому. Створені комісії, які вивчають можливості облаштування, десь вже ведуться будівельні роботи. Але все знаходиться у діже динамічному стані, бо вимоги до визнання укриттів готовими дуже складні. Думаю, у десятих числах серпня буде зроблений поточний аналіз ситуації – і тоді буде якась визначеність.

Що мають знати батьки перед тим, як відправити дитину у школу? Чи будуть їх повідомляти, де у випадку тривоги або обстрілу чи удару знаходяться їхні діти?

Головне у цьому – це комунікація, спілкування з батьками. Заклади освіти перед початком навчального року мають провести інформаційну роботу з батьками, показати укриття, де під час повітряної тривоги будуть перебувати діти, розробити та донести до відома дітей, батьків, вчителів правила перебування в укритті, правила передачі дитини батькам після завершення тривоги та інші безпекові питання.

Чи можуть батьки відмовитися від очного навчання, якщо вважають, що дітям небезпечно йти до школи?

Чи будуть з такими дітьми займатися онлайн? Як тоді оплачуватимуть роботу вчителів, коли з частиною треба займатися очно, а з частиною – онлайн?

Батьки мають право вирішувати, де та за якою формою навчатиметься їхня дитина. Про це також заявив і міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Також Міністр спростував дезінформацію щодо обов’язкового очного навчання, яка активно поширюється в суспільстві.

Андрій Власенко