І не лише тому, що тут вінничанам місцевий мер платить стипендію і всіляко підтримує студентів з України. Перш за все, за кордоном зовсім інше ставлення до «мажорів» і «ботанів» за студентською партою!
– Колю відрахували з універу вже за три місяці, які він реально прогуляв. Бо ходити на пари в нього не було жодного бажання… У голові одні «тачки», п‘янки та гулянки, які щедро спонсорували його батьки! – розповіли польські вінничани. – Важко зрозуміти мотиви його «старих», які відпустили такого «мажорчика» в Польщу, за тисячу кілометрів від батьківського контролю. Бо він одразу купив собі «беху» на польських номерах і катався на ній по всій Європі… Так що «безвіз» + безтурботне студентське життя – це страшна сила! Але «порішати питання» в університеті, коли ти тупо прогуляв три місяці занять, тут не вийде… І ніякі «лапувки» (хабарі) тут не проходять. Тому ректор чемно відправив його батькам повідомлення: ваш син відрахований за пропуски і кошти за навчання не повертаються… Цікаво, в який наступний універ батьки спробують прилаштувати гуляку Колю?
Водночас серед вінницьких студентів за кордоном достатньо так званих «ботанів», що навіть на вихідні сидять за підручниками та на спеціалізованих сайтах. Адже «торби» чи «300 гривень за залік» тут не проходять…
– Вчитись цікаво, але складно! Бо є ціла купа нових термінів, які польською звучать для нас абсолютно по-новому. По-друге, професор читає лекцію і «не розжовує» кожному весь матеріал. Тому маєш працювати самостійно чи приходити на додаткові заняття, – розповіла вінницька студентка із Кракова Олександра. – І тут ти розумієш, що твоїх шкільних знань недостатньо, що ти не найрозумніший і «корону» вчорашнього відмінника школи варто зняти… Але ж ми й не найтупіші, а тому в суботу-неділю не гуляємо по кафе і клубах… А вчимось! Бо будь-що треба здати сесію і підтвердити своє звання «розумах». А як здамо сесію, то поїдемо на перші євроканікули до Італії чи в Чехію! Тим більше, що квиток із Польщі до сусідніх столиць коштує 15-20 євро!
Також студенти із Вінниці, що вже навчаються за кордоном, розвіяли мінімум 3 міфи про університети в Європі.
Міф 1-й, що «польську треба вивчати змалечку, а німецьку – із молоком матері».
Бо наші студенти, які нині успішно закінчують польські ВНЗ і не мають з мовою ніяких проблем, почали її ретельно вивчати вже після зарахування до університету.
У Німеччині та Чехії для новачків організовані підготовчі мовні курси терміном 1 рік чи 6 місяців.
Міф 2-й, що вступати до Європи важко – бо екзаменів на вступ як таких немає, а є результат співбесіди через «скайп» і дуже рідко в престижних вузах за особистої участі… Він оголошується вже через тиждень.
Міф 3-й, що навчання на здобуття європейського диплома надто дороге.
Звісно, курс євро і злотого в ці дні нікого не радує… Але в більшості університетів Польщі для українців є безкоштовні вакансії. А студіювання в Німеччині та Франції взагалі безкоштовне… Треба лише прожити і вижити на батьківські гроші чи знайти роботу, яка не буде заважати навчанню.
А в Польщі (тільки не у Варшаві) нашому студенту реально заплатити за гуртожиток, проїзний та нормально харчуватись за 200 доларів на місяць… Через таку доступну вартість навчання та відкритість для іноземних студентів до Польщі часто приїздять на навчання абітурієнти із Німеччини, Англії, Італії та Іспанії… Але наша українська діаспора є незаперечним номером 1!
Як за дружністю, так і за рівнем знань!
Підготував Сергій Годун
