Маленького пацієнта у Німеччині чекають пересадка шкіри, пластичні операції…
Сергій Борзов: дякую усім державам-партнерам за допомогу. це відношення до нас – до України
«Схиляю голову перед вашою мужністю, стійкістю, незламністю, перед хоробрістю та героїзмом ЗСУ.
Ми знаємо, що це боротьба світла з темрявою -добра зі злом. І ми будемо допомагати вам перемогти.
Буде все добре – буде все Україна!»
У Вінниці Генеральний секретар Представництва ГУАМ в Україні Алтай Ефендієв висловив підтримку народові України.
11 серпня в області з офіційним візитом перебували керівники дипломатичних представництв. Черговий приїзд у Вінницю – це прояв міжнародної солідарності з українцями. Підтримати нас приїхали керівник групи гуманітарної програми Посольства Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії в Україні Саскіа Голдман, старший радник з гуманітарних питань Посольства Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії в Україні Рейчел Кес-лер, представники посольств та дипломатичних місій з Іспанії, Туреччини, Грузії, Китаю, Норвегії та Молдови.
«У цій війні ніхто у світі не може стояти на нейтральній позиції. Можна бути або на боці загарбника, або на боці того, на кого напали. Третього немає.
Щоб визначитися, треба просто чесно себе запитати: чи хотів би я бути на місці України та українців і зазнати такого нападу?» – це запитання озвучують перші особи держави для всього світу.
Ведмедик Кирило з Шотландії – на площі Перемоги.
…Вінниця стала містом України, де знають, що таке терор.
Відкритий терор, мета якого зламати нас.
24 кримінальних провадження на сьогодні розслідує Управління СБУ у Вінницькій області за фактами злочинних дій військових рф за статтею 438 Кримінального кодексу. Це порушення законів та звичаїв війни.
6 березня був початок на Вінниччині: авіаудар по аеропорту «Вінниця».
10 людей загинуло.
14 липня о 10.40 три крилаті ракети «Калібр» прилетіли на площу у Вінниці. День, який змінив вінничан на «до і після».
Три ракети – ціна 28 життів. Троє дітей загинули на місці.
Сонячна дівчинка Ліза. Їй було 4 роки.
7-річний Максим разом з мамою в лікарні.
8-річний хлопчик Кирило згорів в автомобілі на парковці, куди впала ракета.
На площу із символічною назвою – площа Перемоги…
На місце трагедії приносять іграшки. У четвер під дощем тут вшанували пам’ять про загиблих і дипломати. Великий ведмедик Кирило мокне під літаком.
У Шотландії його так назвали на честь Кирила з Херсона. У момент вибуху хлопчик чекав своїх рідних в автомобілі. Родина втекла від окупації до Вінниці, потім збирались у Молдову. 14 липня з дядьком та бабусею поїхали робити документи для перетину кордону.
Ведмедик був улюбленою іграшкою хлопчика. З ведмедиком його похоронили.
У Шотландії волонтери просили покласти іграшку саме на місце загибелі.
У місті Ейрдрі цей ведмедик «зібрав» допомогу для українських дітей. У Вінниці її передали маленьким переселенцям з Херсона, Чорнобаївки, Харкова, Бахмута, Запоріжжя.
Війна змінила їхнє дитинство. Але не змінить віру в Україну – в українців!
А Ромчик уже планує концерти-подяки.
Символом стійкості став вінницький Будинок офіцерів. Начальник Вінницької обласної військової адміністрації звернувся до іноземних представників долучитися до відновлення Будинку офіцерів.
«Дякую усім державам, які підтримують українців, особливо вимушено переміщених осіб -жінок і дітей, – розповідає Сергій Борзов. – Це відношення до нас – до України.
Вінниччина отримає гуманітарну допомогу від наших друзів-партнерів – це Польща, Німеччина, Великобританія, Молдова, Італія, Румунія, Чехія, Франція, Швейцарія, Данія, Бельгія…
Я хотів би окремо подякувати усім за ставлення до підтримки наших людей, українців, особливо вимушено переміщених осіб, жінок і дітей, – за теплий прийом і допомогу вінничанам…
У Дрезденській лікарні 7-річний Рома. Хлопчик зі Львова. 14 липня Рома разом з мамою поїхав навідати бабусю з дідусем у Вінницю. Заодно записалися на консультацію до лікаря у клініці на площі Перемоги.
Батько Ярослав залишився у Львові. Близько 11 години дня зв’язок із сином та дружиною зник. Вся країна дізналася – по Вінниці завдано ракетного удару. Рому батько знайшов у Вінницькій обласній лікарні, і тільки три дні по тому за результатами ДНК-експерти-зи дізнався про смерть 29-річної дружини Галини.
У Роми 45% тіла вкрили зовнішні опіки, ще 35% – внутрішні. Вони настільки глибокі, що місцями навіть сягають кісток. Обгоріли обличчя, верхні та нижні кінцівки, дихальні шляхи. До того ж, у дитини закритий перелом лівої руки та кілька уламків від снаряду у черепі.
Але Рома пам’ятає, що сталося з ним, з мамою… Крізь вогонь йшов на людські голоси.
Маленького пацієнта у Німеччині чекає пересадка шкіри, пластичні операції. Та з батьком вони вже домовились, що після одужання даватимуть концерти у кожній лікарні, де рятували його життя.»
Олександра МАЄВСЬКА
