В оборонній сфері та економічній політиці потрібні прагматичні рішення, – впевнений ексголова Вінницької ОДА, депутат Вінницької облради декількох скликань, доктор економічних наук та голова ГО “Ми – вінничани” Валерій Коровій

Що буде з економікою України? Чому відбулися спекуляції на валютному ринку? Як розпочинати опалювальний сезон та новий навчальний рік? Хто з підприємців виживе в аграрній сфері? На ці та інші питання як аналітик дав відповіді Валерій Коровій.

– Курс долара останні тижні підняв хвилю обурень, зникла картинка на обмінниках, але ж питання не вирішилося?

– Ця норма стосується виключно небанківських фінансових установ — так звані обмінні пункти, які не пов’язані із банківською системою. Чому так сталося? Справа в тому, що останніх декілька тижнів в Україну зайшла велика частина макрофінансової допомоги від наших іноземних партнерів, які наситили ринок безготівковою валютою. Встановилася рівновага на безготівковому ринку, яка приблизно відповідає тому курсу 36,65 гривень за долар, який був зафіксований Національним банком. Безготівкова гривня стабілізувалася, але на готівковому ринку почалися відверті спекуляції. Ініціатором цього «ралі» були саме небанківські фінансові інституції. Були такі дні, коли в обмінниках гривні не було, а лише долари, та вони й далі підвищували курс. Тому те, що зробив Національний банк, було абсолютно виправдано, як результат – знизився сплеск спекулятивного психозу.

Загалом офіційна статистика свідчить про збільшення надходження іноземної валюти в Україну, як за рахунок вкладів тих, хто працює за кордоном, так і за рахунок експорту і завдяки нашим партнерам, які дають безготівкову валюту у достатньо великих обсягах.

У липні Міністерству фінансів вдалося досягти різкого зменшення дефіциту бюджету. Якщо у червні дефіцит бюджету складав 120 млрд грн, то у липні – майже 20 млрд грн. Це завдяки спільній роботі Національного банку і Міністерства фінансів України. За таких умов державний бюджет перестав бути провокуючим чинником для девальвації гривні по відношенню до іноземних валют. Ця динаміка буде продовжуватися. Є всі підстави говорити про те, що немає ризику для девальвації, ми будемо свідками поступового укріплення гривні на готівковому ринку.

– То який курс долара виправданий у нашій ситуації, аби люди розуміли, що вище – це вже спекуляція?

– На цей фактор впливає багато чинників між попитом і пропозицією. Збільшення обсягів валютних надходжень в Україну, припинення «бізнесу» з картковими спекулянтами, які знімали за кордоном готівку. Та збалансована державна політика уряду з точки зору наповнення бюджету й зменшення дефіциту свідчать про те, що гривня буде коливатися в межах 37-37,5 грн за долар.

Важливо й те, що на світових ринках почала падати вартість нафти. Це достатньо відчутно впливає на інфляційну складову і ситуацію на обмінниках.

– А як здешевлення нафти в світі вплинуло на наш ринок енергоносіїв?

– Пам’ятаємо дискусії, коли було державне регулювання цін. Воно було виправдане лише перших два тижні з моменту військової агресії, бо на базах було запасів нафтопродуктів лише на два тижні. Далі потрібно було відпускати ситуацію, щоб підприємці самостійно могли вирішувати проблему – шукати інші постачання нафти. Так, на першому етапі зростали б ціни, але ринок не відчував би дефіциту. Тільки деякі загальновідомі бренди могли продавати паливно-мастильні матеріали. Решта імпортерів нафтопродуктів просто не могли вписатися в ті обмежені ціни і перестали завозити нафтопродукти в Україну. Коли ціну перестали регулювати, почав діяти ринковий механізм і ринок наповнився – спочатку по завищених цінах, а потім збалансувалися ціна та попит. Ми – велика і самодостатня країна, яка довела, що здатна виходити навіть з дуже складних ситуацій. Головне – приймати прагматичні рішення як у сфері оборони, так і економічної політики.

– Про потенціал і виклики, з якими ми заходимо в опалювальний сезон: на що нам розраховувати тут? Бо органи місцевого самоврядування уже готують план «Б» на випадок зриву опалення. Це правильно?

– Радує, що на місцях влада продумує плани «А», «Б», – це означає, що ніякий форс-мажор не застане зненацька. Та якщо говорити про загальну ситуацію на ринку газу зокрема, то тут прогнози обнадійливі. У зв’язку з зменшенням роботи промислового сектору спостерігається різкий спад споживання газу. За висновками експертів – майже на 40%. Україна володіє запасами газу у своїх сховищах – це наше національне надбання. Завдяки цьому резерву ми можемо пройти цей опалювальний сезон. Подібна ситуація виникала і у 2008 році. Тому прогнозовано, що будуть обмеження постачання газу для промислових споживачів, лімітування температурного режиму, але не для населення. І будемо сподіватися на теплу зиму…

Щодо тарифів, то уряд запевняє, що ціна підніматися не буде. Але навіть якщо підвищаться тарифи, то це нічого не вирішить, бо люди просто перестануть платити. А дефіцит коштів, який може виникати у компаній-постачальників, компенсується субсидіями з державного бюджету. За рахунок прямих дотацій чи грантових коштів наших західних партнерів зможемо покрити ці витрати.

Цей опалювальний сезон ми пройдемо, але уже зараз треба думати та шукати інвестиційні можливості для наступного сезону, тому що та система енергозабезпечення, яка функціонувала в Україні, потребує кардинальних змін. Зокрема й у роботі монополіста «Нафтогаз Україна».

– Чи є тоді економічна доцільність відкривати школи і витрачати кошти на опалення, якщо потрібно економити газ?

– Я б це питання не ставив у площину економічної обґрунтованості. Бо за підсумками половини року місцеві громади Вінницької області перевиконали бюджети на 17,6%, порівняно з минулим роком. Ця сума складає рівно 600 млн грн. Один з чинників – зросло ПДФО, бо військові почали отримувати значну заробітну плату. Ресурсів майже в усіх громадах вистачає, можливо, 10% ОТГ мають проблеми з бюджетом, але в цілому показники непогані. А отже, кошти на школи, на опалювання у громадах є.

Тут головне – питання безпеки. У червні у цій дискусії була одна думка, а зараз зовсім інша. Тим паче, значна частина дітей досі за кордоном з метою безпеки. Тому впевнений, що не потрібно ризикувати там, де можна уникнути ризиків. Ситуація на фронті найближчі два місяці тільки загостриться. Потрібно просто знайти компромісне рішення з урахуванням усіх факторів, зокрема й для працюючих батьків.

Я, як викладач вузу та як дідусь школярів, за онлайн-навчання, принаймні, у місті Вінниці та містах, де є військові об’єкти.

– Жнива на Вінниччині в розпалі, кажуть про непоганий врожай, але для аграріїв проблем не поменшало, у них досі немає коштів не лише аби розрахуватися з пайовиками, але й підготуватися до наступної посівної. Коли ситуація в аграрній Вінниччині зміниться?

– Якщо ми говоримо про аграрний бізнес у Вінницькій області, то тут почалися проблеми ще у минулому році, коли різко зросла вартість селітри. У південних районах погано зійшли озимі культури. Ямпільський, Могилів-Подільський, Крижопільський, Шаргородський райони, Бершадь, Тростянець, Гайсин дуже постраждали через засуху. Там урожайність ранньої групи зернових впала удвічі. Але дуже гарні види на кукурудзу. Думаю, Вінницька область в цьому році буде мати 3,5 млн тонн кукурудзи.

Нашою продукцією, до речі, цікавляться у світі. Єдине питання, як довезти… Усіма можливими логістичними шляхами у березні Україна продала 800 тис. тонн, у квітні – 1200000 тонн, у травні-червні – до 2 млн. Ще 25 млн тонн зерна були у залишках до нового року. Це дуже багато… Але тут не стільки питання продовольчої безпеки, скільки спроможності аграріїв розпочати новий виробничий цикл з осені. У них просто немає фінансової можливості. Дуже добре, що вдалося розблокувати три українських порти. Це дасть можливість додатково продавати 3 млн тонн зерна на місяць. Ще 2 млн – залізницею. Таким чином розвантажаться елеватори в портах. Аграрії зможуть продати і отримати виручку, поповнити обігові кошти підприємств.

За статистикою сплати податків четвертою групою підприємців, до яких належать й аграрії, то тут виплати місцевим бюджетам становлять 95 млн грн. Це лише на 3% менше минулого року. Тобто попри всі виклики аграрії дотримуються своїх зобов’язань.

Інше питання оплати паїв. Цілком зрозуміло, що за відсутності коштів виплата буде натурою. Тут виникає два питання: за якою ціною цю натуру будуть обраховувати і чи сплатиться ПДФО в місцеві бюджети?

Якщо ситуація буде розвиватися у такому ж руслі, то в подальшому концентрація земельних паїв зосередиться у більших компаній. Щоб цю ситуацію врегулювати, потрібне конкурентне законодавство, наполеглива робота Міністерства агропромислового розвитку та Антимонопольного комітету.

Спілкувалася Людмила ПОЛІЩУК