Небо, наче волошка, синє,
золотава внизу пшениця.
Обнімаю тебе, Україно,
незалежна моя трудівниця.
Обнімаю, дивлюся в очі,
що такі ж, як волошки, сині.
Щиросердно признатись хочу,
я щаслива – живу в Україні!
І така ж, як держава – вільна,
у розмовах, подіях, вчинках.
Незалежна моя Україна,
я – нащадок, твоя українка.
На планеті таких багато,
що пов’язані родом, кров’ю!
Україно, вітаю зі святом!
Обнімаю тебе з любов’ю!
Олена Богуцька, Вінницька область
24.08.2022
дуже гарний вірш