Любить писати вірші про війну, людей та рідний край. А з початку повномасштабної війни, захищає нашу землю від ворогів.

Ось що розповіли про Поета його побратими з 120 бригади ТРО:

– Валерій в тероборону пішов добровольцем. Побратими одразу дали йому позивний “Поет”, адже чоловік любить писати, а його вірші надруковані у збірці “Сердець клембівських передзвін”. Його особистість настільки багатогранна, що зуміла поєднати в собі багато талантів і захоплень. Навіть на тілі чоловіка шедеври – татуювання мужніх козаків.

Військовослужбовцю 45 років. Він родом з Ямпільщини. До війни працював механізатором у бригаді, але згодом залишив цю роботу  і почав працювати на тракторі біля землі.  Зараз “Поет” виконує обовязки водія гранатометного підрозділу. Розповідає, що пішов воювати, щоб не гинули молоді.

– Перемога – це коли вороги перестануть винищувати наш український народ. Це воля до якої ми йшли і йдемо поколіннями. Щоб діти жили щасливо, під мирним небом у вільній Україні. У державі, яка дісталась нам від дідів-прадідів. Я тут заради молоді, заради перемоги.Українці козацького роду, тож у наших венах тече не лише кров,  а й свобода.