Глазовий народився у с. Новоскелюватка на Миколаївщині у родині хлібороба. Утім, історія його сім’ї склалася трагічно – в СРСР його батьків спочатку “розкуркулили”, а потім в роки Другої світової війни репресували. Під час війни сам Глазовий опинився на фронті.

Після війни Глазовий продовжив навчатися в Криворізькому педагогічному інституті і на філологічному факультеті Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. На щастя, його помітив Остап Вишня, який допоміг йому розпочати у Києві успішну літературну кар’єру. Так, протягом 1950–1961 рр. поет обіймав посаду заступника головного редактора легендарного журналу «Перець», а потім – заступника головного редактора журналу «Мистецтво».

З середини 1960-х до середини 1990-х років Глазовий написав чимало збірок гумору та сатири. Як пригадує Пилип Юрик, колега по фаху Глазового, радянська влада не любила популярного у народі поета, адже він “говорив чесно про владу, вади суспільства. Якщо не вдавалося відверто – застосовував езопівську мову”.

Україна наш дім!