Він хоч народився у Бердянську, але Козятинська земля стала йому рідною. Бо сюди ще молодий приїхав у гості і тут залишився, бо в Козятині знайшов свою другу половинку та почав сімейне життя. З дружиною народили та виховували трьох доньок.

Коли почалась повномасштабна війна – не вагався та не міг залишитись осторонь. 27 лютого вирішив піти добровольцем на фронт, щоб захисти обидва своїх рідних міста – Бердянськ і Козятин.

2 вересня під час виконання бойового завдання поблизу села Андріївка на Херсонщині при спробі розмінування території, командир інженерно-саперного відділення Євген Ломоносов отримав поранення, не сумісні з життям.

Сотні земляків прощалися з полеглим Героєм  Євгена поховали на алеї Слави на центральному кладовищі села Козятин.