Тільки зараз до мене починає доходити вся краса гри «операторів» Шаптали. Ви тільки подивіться, що вони зробили! 😅

Крок 1. Президент публічно віддає наказ звільнити Південь і починається повільне розкачка важливості цього напрямку у ЗМІ.

Крок 2. У середині серпня вже кожна собака у Миколаєві знає, що на наш напрямок ГШ перекидає додатково 4 бригади, які мають утворити ударний кулак.

У цей момент ГШ РОВ починає потроху перекидати основні боєздатні резерви, – зокрема 3 АК та сумнозвісну але дуже боєздатну 64 мехбригаду, – та купу ресурсів на Херсонський плацдарм.

Крок 3. Починаємо руйнувати мости та переправи біля Херсону. Абсолютно логічний крок перед наступом, щоб ускладнити логістику русні, яка буде обороняти плацдарм. Так само самі кацапи руйнували мости у Чернігові та Северодонецьку.

У відповідь з боку ГШ РОВ накачка плацдарму ресурсами стає майже гарячечною. Хаймарси працюють на всі гроші, але не дивлячись ні на що величезна маса техніки, БК, ПММ та особового складу опиняється на плацдармі і готується до активної оборони з прицілом на перехід у контратаку.

Крок 4. Тихенько, «на підсилення», заводимо на Харківський напрямок три кадрові бригади.

Крок 5. Добиваємо мости і переправи під Херсоном. У повідомленнях з того боку в цей момент регулярно проскакують фрази типу «… де була переправа в’їбали точно, дно засипане танками, а по річці плавають дохлі русаки». Не кожен удар, звісно, приносить такі результати, пару разів летить і «у молоко», але в цілому системний зв‘язок плацдарма з лівим берегом зруйновано.

Крок 6. «Запакувавши» на Херсонському плацдармі дуже сильне, – але нездатне повноцінно наступати!, – російське угруповання, б‘ємо на Харківському напрямку.

Крок 7. Русня верещить і ковтає під Харковом, а під Херсоном системно розбирається нашими далекобійними засобами ураження.

Не знаю як ви, а я аплодую стоячи!

Часник