12 вересня під час ворожого артилерійського вогню під Миколаєвом загинув молодший сержант 20-річний Ігор Дмитрашик з с. Нечуївки.
Сьогодні громада прощалася із зовсім юним Героєм:
– Велике чорне горе накрило увесь Русавський старостат, Ямпільську громаду.
Односельчани та рідні розповідають, що Ігор зростав у багатодітній родині, де із ним було 5 братів. Рано втратив маму і став відповідальним:
– З 2009 по 2019 рік Ігор навчався в КЗ «Нечуївська спеціальна школа». Після її закінчення влаштувався на роботу. Не склалось потрапити на строкову службу, тому підписав контракт. Опікувався меншими братами. Хотів мати свій куточок, створити сім’ю. Дуже радів коли придбав собі авто, – із сумом розповідає директор КЗ «Нечуївська спеціальна загальноосвітня школа» Вінницької обласної ради Галина Брюнеткіна.
22 вересня мало б виповнитись рік, як Ігор носить форму. В цей день рівно рік тому він був призваний на службу за контрактом до в/ч А2960 м. Гайсина. Востаннє обіймав посаду командира 3-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки.
– Ігор завжди казав, що все нормально, і аби ми чекали його із перемогою. Був влітку у відпустці. Дуже любив бабусю Марію. Хотів купити собі хату і забрати її жити до себе. Ігор був дуже доброю та спокійною дитиною, завжди турбувався про своїх братів. Дуже шкода, що він не встиг пожити, створити сім’ю. Може в нього на думці і була якась дівчина, бо купив каблучку і залишив її на зберігання у бабусі, – каже тітка Олена Григорук.
Але не подарована каблучка так і відправилась разом із загиблим Героєм у засвіти…
