Прощальний сигнал локомотива прозвучав у Жмеринці
Тут прощалися з двома загиблими захисниками.
27-річного машиніста локомотивного депо Жмеринки Дмитра Пилипчука у рідному місті оплакували сотні людей…
Дмитро відслужив строкову службу у Нацгвардії, а потім працював помічником машиніста у Жмеринці.
З перших днів війни пішов на фронт. Нещодавно приїжджав у відпустку і мріяв про якнайшвидшу перемогу. Йому було лише 27, але ворожі кулі російських окупантів забрали життя веселого та доброго юнака.
Страшна війна забрала 11 вересня під Авдіївкою життя ще одного сина Жмеринської громади – патріота та відважного воїна Олега Козубовського. Жмеринчанину назавжди залишиться 51… Доброзичливий, чуйний, щирий та завжди готовий прийти на допомогу – таким був та назавжди залишиться у серцях рідних Олег Козубовський.
Полягли за визволення Донеччини
Під Пісками поліг смертю хоробрих Андрій Якубов
Тульчинщина у жалобі, бо втратила свого сина 48-річного Андрія Якубова. Він був старшим стрільцем 2 мотопіхотної роти. Загинув під час ворожого обстрілу біля населеного пункту Піски Донецької області.
А під Новомихайлівкою Донецької області 7 вересня загинув командир відділення десантно-штурмового взводу 30-річний Віталій Сафронюк. Він пішов боронити рідну землю 25 лютого. Доземно вклоняються герою-земляку увесь Губник та Ладижинська громада…
Вінниця зустрічала полеглих Героїв
13 вересня в останній земний шлях до рідної Вінниці повернувся відважний захисник України Єгор Коваль.
17 вересня вінничани прощалися з Максимом Бицем. Друзі, колеги, сусіди небайдужі вінничани живим коридором зустріли полеглого захисника біля його будинку по Чехова та проводжали до Алеї слави у Сабарові.
Цього ж дня на Хуторі Шевченка прощалися із молодшим лейтенантом Юрієм Степанюком.
Оплакує Вінниця ще двох героїв: Сергія Кравця та Сергія Баранова. Сергія Баранова поховали на міському кладовищі у Сабарові. А його тезку Сергія Кравця — у Ксаверівці.
Пам’яті колеги-електрика
Колектив АТ «Вінницяобленерго» у жалобі, загинув колега — електромонтер з експлуатації розподільних мереж ІІІ групи (СО «Вінницькі східні електричні мережі», Оратівська дільниця) Микола Кравцов. У 2014-2015 роках він боронив український Донбас від російської навали. Пройшов через пекло Донецького аеропорту. І потім з 25 лютого разом із побратимами мав багато переможних боїв. За бойові заслуги отримав численні нагороди і відзнаки: «За оборону Донецького аеропорту»; «За вірність народу України», «Взірцевість у військовій справі», «За участь в антитерористичній операції», «Почесний десантник», «Учасник АТО», «Учасник бойових дій». Та, на жаль, 7 вересня відбулася його остання битва за Україну. Під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Тернові Поди Миколаївської області Микола Кравцов отримав численні важкі поранення і 8 вересня помер у Миколаївській міській лікарні. 10 вересня Героя поховали у рідному Оратові.
Був відміним снайпером і відправляв орків «на концерт Кобзона»
У Могилеві-Подільському в останню путь провели 26-річного захисника Владислава Білобровка. Він починав служити у Могилів-Подільскому прикордонному загоні. У 2014 році був направлений для проходження служби в зону АТО. За це був нагороджений відзнакою Президента України.
З початком повномасштабного вторгнення росії Владислав відстоював цілісність та суверенітет України в Луганському та Донецькому прикордонних загонах на посадах головного сержанта, інспектора прикордонної служби першої категорії. Був відмінним снайпером. Багато орків відправив на «концерт Кобзона».
Купив обручку, але не встиг одружитися
Під Миколаєвом загинув 20-річний військовий з Ямпільщини Ігор Дмитрашик. Ворожий обстріл артилерією поблизу села Тернові Поди Миколаївської області забрав життя командира 3-го відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки в/ч 2960 Ігоря Дмитрашика.
Земляки згадують, що Ігор був відповідальним і працьовитим хлопцем, бо рано осиротів і зростав у багатодітній родині. 20-річний хлопець мріяв одружитися. Навіть купив каблучку і залишив її на зберігання у бабусі. Але неподарована прикраса так і пішла разом із загиблим Героєм у засвіти…
Дзигівка прощалася із 22-річним Володимиром Цибульським
Ворог обірвав молоде життя ямпільчанина ще 18 серпня. Довгою виявилася дорога Володимира додому, бо неможливо було забрати його тіло з поля бою… Земляки зустріла молодого воїна багатолюдним живим коридором… Не стримували сліз навіть старші чоловіки, бо війна обірвала ще юне життя…
16 вересня помер 49-річний військовий Володимир Вакар з Ямполя
Від важких поранень обірвалося чергове життя українця.
26-річний ветеран АТО з Гнівані загинув за Україну
Олександр Яроменко у 2016 році брав участь в Антитерористичній операції на Сході України, був поранений. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції». 11 липня мобілізований до лав Збройних сил України, де хлопець відважно захищав нашу країну від рашистів. Коли був на фронті, не розповідав матері, що перебуває у самому пеклі, боявся завдати болю… Але не вийшло…
Лука-Мелешківська втратила двох синів
5 вересня поблизу населеного пункту Білогірка Херсонської області під час виконання бойових завдань загинув житель села Лука-Мелешківська 45-річний Олександр Ремарчук.
Олександр один із небагатьох, хто в перші дні повернувся з-за кордону, де проживав останні 6 років, та добровольцем пішов захищати рідну Україну від російської навали.
3 вересня загинув уродженець села Яришівка — Дмитро Бабій. Він служив у 57-й мотопіхотній бригаді. Був розвідником-кулеметником розвідувального взводу. Вічна слава Герою…
Звільняючи Херсон, загинув Володимир Швидкий
Гуменнне та Великі Крушлинці на щиті зустрічали односельчанина… Люблячого чоловіка, сина, брата, друга, мужнього захисника – 33-річного Володимира Швидкого. Він загинув під час контрнаступу, звільняючи Херсон від рашистів.
Іллінеччина на колінах
15 вересня у селі Тягун поховали захисника України 52-річного Олександра Куденка. Вінничанин був мужнім та відважним воїном, справжнім патріотом своєї країни. Досвідчений військовий з 2014 року боронив незалежність та суверенітет України. Віддати шану Захиснику України прийшли всі жителі села, побратими, всі, хто знав Олександра. Поховали Героя на сільському кладовищі, біля рідні, під триразовий збройний салют та Державний Гімн України.
Любив людей…
Артур Калінчук — уродженець Вінниччини, мешканець Миколаєва, а загинув на Донеччині — за Україну! Справжній друг, який любив життя і, як сам казав: «Я люблю людей». Пролетів яскравою кометою, залишивши глибокий слід спогадів і невимовний біль утрати рідним, близьким і друзям. 24 лютого пішов захищати Україну!
Супівка у жалобі
Загинув командир кулеметного відділення Роман Блажко із села Супівка Барської громади. Син, чоловік, батько, друг і побратим… Громада схиляє голови перед родиною Романа. Розділяє нестерпний біль… Роман назавжди залишиться Захисником нашого спокою!
Вінницький національній технічний університет у скорботі
У бою із російськими окупантами в с. Лозове Херсонської області загинув випускник факультету машинобудування та транспорту (спеціальність 274 «Автомобільний транспорт») Володимир Кремінський. Володимир був активним студентом, навчався добре, життя сприймав по-дорослому. Прощалися з героєм у Хмельницькому.
Хотів захистити від війни трьох своїх дітей
Стримуючи рашистів, загинув 50-річний Володимир Магдич із Вахнівки Турбівської громади. Любив дружину та виховав трьох дітей, хотів радіти їхнім успіхам та чекати на онуків, але держава варварів вирішила інакше. Володимир Миколайович із самого початку повномасштабного вторгнення пішов захищати нашу державу. Поліг смертю хоробрих 16 вересня у боях за Донецьк.
Загинув при трагічних обставинах
28 серпня при трагічних обставинах загинув житель с. Сальниця Микола Собчук. Земляки зустріли труну живим коридором і достойно віддали останню шану захиснику.
