Ірина не хоче називати своє прізвище, щоб не зашкодити сину. Але наводить спогади тих, хто бачив, як знущались над морськими піхотинцями, яких доставили в Оленівку.
Про так званий «гарячий коридор», коли пропускали через нього кожного полоненого і били арматурою, камінцями, усім, що приносило неймовірний біль.
Коли кричали воїни від болю чи падали, били доки не замовкали…
В камеру 2х3 впихали по 50 чоловік. Не можливо було не просто спати – сісти.
Давали жменю каші…
На полонених випробовували неймовірні тортури.
Всі хто працює в Оленівській тюрмі, ненавидять українців. Усіх! Не залежно чи це воїн, а чи цивільний.
Уявіть собі стан матері, яка зараз не знайшла сина у списках на обмін, чути ці спогади. Знати що там був її син. Який вибрав почесну військову службу, захищав Маріуполь. Разом із іншими побратимами.
Зрозуміймо і підтримаймо.
Ось що вона заявляє:
Вся країна вже третій день обговорює звільнення захисників Азовсталі. Неймовірна радість за них та їхні родини!💙💛 АЛЕ‼️ЗНАЧНА КІЛЬКІСТЬ НАШИХ ЗАХИСНИКІВ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ПОЛОНІ!! Про це треба пам’ятати!!

Морська піхота, яка захищала Маріуполь, наразі перебуває в полоні! Про деяких з хлопців зовсім немає інформації, багато з них знаходяться там з важкими травмами.

Молитися за них мало. Про них треба говорити! Знаходяться вони там в нелюдських умовах, ви вже й самі у цьому переконалися із фото хлопців, які повернулися.

Ми не маємо мовчати! Ми не маємо людського права на це! Бо в свій час вони стояли за нас, а зараз прийшов час постояти за них!
За інформацією із рашистських джерел, в полоні перебуває більше 7000 украінських військовополонених.
І навіть якщо ця цифра вдвічі менша – за хлопців та дівчат треба боротись!

Тетяна Квасюк