Про командира «Привидів неба» розповів його друг, капелан. Тіло Михайла Матющенка знайшли в іншій країні.
– ПОЛКОВНИК ВПС ЗСУ – МАТЮШЕНКО МИХАЙЛО ЮРІЙОВИЧ, або ГЕРОЙ без права на славу за період своєї служби..
Важко писати про свого Друга, про якого знаю більше за інших., Друга, що всю свою службу залишався за штампом «таємно».., робив надважливі справи для безпеки країни, виконував надважкі завдання, але не мав за це жодного публічного визнання, нагород, всенародної подяки за нелегку службу..
Полковник ВПС ЗСУ Матюшенко Михайло – пілот найвищої категорії, його досвід бойових польотів перевищував у рази багатьох інших таких фахівців. Багато разів – головний пілот «борту номер один», якому довіряли президенти України. Кращий, фаховий пілот найвищої категорії, що управлявся в небі з будь-яким судном, цивільним, чи бойовим. Будь то Ан, чи Airbus, Boeing, Falcon, СУ, МІГ, ІЛ, ТУ. Кращий вчитель для майбутніх «асів неба», бойових пілотів і штурманів.
Перед масштабним вторгненням ми багато говорили, радились, ділились думками, сумнівами, страхами.. Михайло Юрійович тоді багато палив і ми багато пили кави.. З того, що можу публічно казати, та, розуміючи вторгнення, Михайло зовсім не боявся, і, навіть, готувався. Він був дуже радий, що успів особисто навчити і фахово підготувати достатньо пілотів для Повітряних сил ЗСУ. Єдине, чого він боявся – то щоб Генеральний штаб вчасно видав бойове розпорядження «бр» для їх 40-і бригади тактичної авіації ВПС ЗСУ та усім іншим бригадам тактичної авіації. Він не хотів втрачати час, бо він безцінний.
– «От побачиш, Анатолій, моі учні – соколи, тоді перетворяться на привидів та будуть потужно нищити ворога у небі! Лиш би «бр-ка» прийшла вчасно!» – казав Михайло Юрійович.
Бойове розпорядження з Генерального штабу надійшло вчасно. Миттєво піднялися в небо його учні, соколи. Відкинувши свій поважний вік, Михайло Юрійович, також піднявся на своїй «Сушці». Великий досвід пілота найвищої категорії та непідробна любов до рідного краю – переважили вік і всі інші фактори.. Тому й піднявся виконувати бойові накази разом зі своїми учнями. Їх ескадрилья наводила жах для ворожих літаків у небі над Києвом, і не тільки. Пізніше їх назвуть «Привид Києва». Усі їх героїчні польоти буде знати увесь Київ та вся країна. Знати, пишатись, надіятись на перевагу у повітрі, і перемогу.
Під час виконання чергового бойового завдання на Чорному морі – літак полковника Матюшенко Михайла Юрійовича та його штурмана «СУ-25» – був збитий ворожою ПВО. Коли розсекретять обставини надважкого бойового розпорядження, ви усі дізнаєтесь, що полковник Матюшенко – Істинний Герой України. Я лише можу сказати, що його ескадрилья складалась з його учнів-пілотів. Вони виконали доручене їм бойове розпорядження від ГШ. Хвилинами пізніше того, полковник Матюшенко зробив УСЕ, щоб ракета ворожого ПВО не пошкодила жодного з екіпажів і літаків учнів своєї рідної ескадрильї…
Щоб його соколи, привиди – ще літали…
Герой України.
Без перебільшення.
Не виконані бойові завдання – відсутні.
Полковник Матюшенко Михайло Юрійович донедавна числився зниклим безвісти. Ми шукали його усюди. Молились. Вірили…
Його тіло знайшли у іншій країні. Тіло штурмана – досі в пошуках..
Мав за честь знати особисто, всебічно підтримувати, знати більше за інших.
Полковник ВПС ЗСУ – Матюшенко Михайло Юрійович повністю і віддано служив Україні без права на публічну славу, честь і визнання. Тільки зараз ми усі можемо вшанувати велику Людину, що жила посеред нас. Дуже жаль, що вшанувати Героя посмертно…
Наші сльози і біль., гордість і честь..!
У Бога завжди живий.
Почесті і поховання Героя відбулися у понеділок, 3 жовтня на Алея Слави.
У його рідному місті Буча.
Анатолій Кушнірук
