Коли закінчиться війна
Я розцілую всі ікони.
Присяду в хаті край вікна
І буду чуть церковні дзвони.
І буду гладити лице.
Сльоза покотиться – піймаю.
І кожен клаптик чебрецем
В душі своїй повистеляю.
І я наплачусь досхочу.
Сльозами вмию всі могили.
Зварю відвар із перстачу
І вип’ю келишок для сили.
І вип’ю другий щоб від ран
Не залишилося і сліду.
Наллю наливки повний збан
І понесу її сусіду.
Ми будемо удвох мовчать.
Хміліти разом й тверезіти.
Ми будем пошепки кричать
І в небо кидать жовті квіти.
І сині айстри розцвітуть
На полі битви під Херсоном.
Червоні маки проростуть
Під Києвом над збитим дроном.
Коли закінчиться… Коли…
Усі говорять, що нескоро.
Але готую я столи
І промовляю – скоро, скоро.
Ще день, ще ніч. Та й ще зима.
А там весна і перші грози.
Коли закінчиться війна
Я вам нарву букет мімози!!!
Галина Потопляк
Слова цього вірша належать на геніальній Ліні Василівні Костенко, а не менш талановитій львів’янці Галині Потопляк. На ФБ є група “Авторська поезія Галини Потопляк” і там дуууже багато є її віршів.
😜
Так,так і є. В мене в голові не вкладається,як Ліна Василівна могла поцупили вірша?
Але,нажаль,так є. Розчарована
пані семенова Людмило прошу дуже вивчити тему обговорення та перечитати поезії Ліни Василівни Костенко
Коли закінчиться війна. Вірш Галини Потопляк, а не Ліни Костенко. Будьте уважними!!!
Шановна редакція я вам вчора двічі написала що це не вірш Ліни Костенко, а авторка відома поетесса Полісся, пані Галина Потопляк
це вірш Галини Потопляк, а не Ліни Костенко
це вірш не Ліни Костенко
😘👍😜
🙃