У День територіальної оборони України своїм баченням теперішнього і майбутнього підрозділу оборонців України поділився учасник, вінничанин Володимир Воловодюк, у мирному житті – керівник Вінницького козацького полку ім. Івана Богуна.
– Моя служба в ТрО розпочалась 24 лютого.
Добре пам’ятаю, як в перші тижні тисячі вінничан стояли в чергах у тероборону. Не було розгубленості і страху, натомість панували оптимізм і впевненість у наших силах. У нас було достатньо часу, щоб отримати калашмат, вдягнути однострій, познайомитись з хлопцями і стати в стрій.
У Києві, Харкові, Чернігові, Сумах добровольці вже 24 лютого вступили в перші бої. І не просто вистояли, а перемогли, зупинивши ворога і зробивши свій безцінний внесок у майбутню Перемогу. Перемогли, довівши просту формулу: неможливо взяти місто, де в кожного є зброя, якою він вміє користуватись. Неможливо перемогти країну, де кожне місто — фортеця.
У День територіальної оборони України вітаю всіх військових ТрО ЗСУ, добровольців ДФТГ та Цивільно-військового співробітництва.
ТрО ЗСУ як окремий рід сил ЗСУ потребує свого осмислення і наповнення. Вони не повинні бути «меншим» братом ЗСУ. Закон про ТрО писався довго і важко, створювалась ТрО поспіхом. Проте практика показує можливості, потенціал, але й слабкі сторони підрозділів територіальної оборони.
Питання відкрите, наведу кілька міркувань.
- Служба в ТрО ЗСУ, ДФТГ повинна стати почесною і престижною. Це як гордість громади, делегування кращих представників. Відповідно громада в певній частині бере на себе забезпечення свого батальйону ТрО. До цього долучається місцевий бізнес.
- Стрілецька зброя, однострій, бронежилет, каска та рюкзак зі всіма необхідними речами на перший тиждень війни мають бути в кожного бійця вдома.
Щорічні збори та тренування.
Треба створювати таку систему, щоб сто тисяч бійців тероборони після надходження команди по мобілізації були готові стати в стрій за кілька годин.
- Виборність командирів ТрО – по козацькому звичаю. Всі пропозиції запровадити виборність командирів в армії зустрічають повне нерозуміння і спротив, хоча при правильному підході це дає дуже якісні результати. ТрО може стати пілотним проєктом запровадження такого підходу.
- У мирний час бійці ТрО повинні стати активними учасниками життя громади, першими помічниками правоохоронців, народним контролем.
При цьому дуже важливо відокремити територіальну оборону від «місцевих князьків», у першу чергу – міських голів і депутатів, які будуть намагатись створювати через батальйон ТрО свою приватну армію.
Ось такі міркування козацького полковника, який нині захищає нашу країну.
Тепер ви зрозуміли, чим відрізняються українці, нащадки козаків, від «руского сброда»? Вони захищають свою країну на майданах та на фронті, а не втікають масово за кордон, віддавши свою землю ультрафашистам.
Не живуть в рабстві страху, як вони.
Можна знайти ще тисячі відмінностей, чим наші славні воїни відрізняються від зброду орків.
Але не будемо витрачати на це дрантя час. Нашим же захисникам побажаємо одного: повернутись живими і з перемогою.
Якнайшвидше!
Тетяна Квасюк
