Тому після його загибелі просять перейменувати на честь Романа одну з вулиць його рідного міста. З відповідним листом комбриг 95-ї полковник Дмитро Братішко звер­нувся до Вінницького міського голови. Ось про що у зверненні повідомляється:

– Я командир розвідувальної роти військової частини А 0281, у якій проходив службу старший сержант Роман Балаба до своєї загибелі. Під час проходження служби він зарекомендував себе дисциплінованим, сумлінним, грамотним військовослужбовцем, проявляв високоморальні, професійні та ділові якості. До виконання службових обов’язків ставився відповідально, проявляючи при цьому розумну ініціативу, вмів згуртувати навколо військовий колектив та направляв його на виконання поставлених завдань. Мав відмінні організаторські навички та вольовий характер. Користувався заслуженим авторитетом серед військовослужбовців роти, частини та у старших командирів.

14 квітня, під час вогневого контакту в районі ведення бойо­вих дій з переважними силами армії рф, незважаючи на високий рівень загрози, не відступив з позицій та до останнього проводив спостереження за переміщенням ворожих сил і надав своєчасну інформацію до штабу батальйо­ну. Завдяки йому противник зазнав великих втрат, що змусило ворогів відмовитися від подальшого штурму. У ході бою старший сержант Роман Балаба прикриваючи вихід побратимів, віддав найцінніше — власне життя. Дав команду підпорядкованому особовому складу про відхід, запобіг загибелі товаришів. Стримуючи противника, отримав поранення, несумісне з життям. Він був взірцем виконання службових обов’язків, сумлінного та бездоганного служіння українському народу, — йдеться у листі за підписом командира розвідроти капітана Т. Киричока та командира військової частини полковника Д. Братішка.

Побратими просять встановити меморіальну дошку та назвати вулицю у місті на честь Романа Балаби, щоб навіки залишилась пам’ять про незламного героя нашого часу.

Про встановлення меморіальної дошки на школі №33, де навчався Роман, а також на будинку на проспекті Юності, де проживав разом з мамою, просять родичі.

– Все своє коротке життя Рома присвятив армії. Для себе особисто нічого не пристарав. Навіть сім’ю не створив. Йому було тільки 29 років… — плачуть мама і сестра загиблого героя.

Людмила ПОЛІЩУК