Стара бруківка після сильних дощів вже не витримує такого навантаження. 300 метрів вулиці, як повідомляють наші читачі, ще страшніші, ніж після ракетних обстрілів. На фото це добре видно. Люди нарікають, що розмиті узбіччя вже стають небезпечними для проїзду. Особливо, коли буде ожеледиця. А йде до заморозків. Коли зроблять дорогу?

Ми звернулися до сільського старости Вербки Олександра Кузьмінського за відповіддю на їхнє запитання. Ось що він повідомив:

— Дощове літо дійсно порозмивало узбіччя сільських доріг та вулиць. Попало і нашій Сонячній. Бруківка крепка, і вона тримається. А от узбіччя сильно постраждали. Щоб їх поремонтувати, потрібно кинути на низ крупний камінь, а зверху вже сипати щебінь і розгортати грейдером.

Частину вулиці ми змогли своїми силами і з допомогою ПК ПРАТ «Поділля» полагодити до початку сезонних робіт зі збирання буряку. Зараз вся їхня важка техніка задіяна в полі. Я дійсно пустив по Сонячній вулиці КамАЗи, але тільки порожні. Загружені буряком, на зворотному шляху вони їдуть іншою дорогою. І зробив це вимушено, бо, крім «Поділля», нам ніхто не допоможе. Як тільки вивільниться у них техніка, відразу займемось цією дорогою.

До речі, крупний камінь нам вже виділило «Поділля». На їхньому балансі було старе розвалене приміщення у селі. Тепер ми його розберемо і тим каменем позасипаємо розмиті узбіччя. Це обов’язково зробимо до заморозків.

А щебінь нам пообіцяла голова Городківської громади Олена Іванівна Резнік. Але поки ми не кинемо бут, щебінь везти недоцільно, бо його вимиє першим же дощем. Ось така ситуація.

Тим часом селяни з Вербки кажуть, що, попри всі складнощі, ті три сотні метрів вулиці можна вже було зробити кілька разів. Ну, приїхала голова громади один раз. Побачила. Приїхала другий раз. Знову побачила. І вже на цей раз — протитанкові рови замість узбіччя. І що далі? Знову є вагомі причини. Знову відкладається ремонт.

Цікаво, що попри війну рішення про свою щомісячну премію, матеріальну допомогу на оздоровлення та всі можливі надбавки Олена Іванівна не відклала жодного разу.

А люди — потерплять?..

Марічка Головач —
від імені жителів Вербки