Колишня російська рідня,
Коріннями із України.
Як вам там живеться щодня,
Коли ваші родичі гинуть?!
І як ви спокійно спите,
Та хліб наш вкраїнський жуєте?
В ярмі заборонених тем
Лягаєте ви і встаєте.
Ви ті, хто колись приїздив
До нас, як у рідну колиску
І з щедро накритих столів
Тягнули вареник до писку.
У горлі він вам не стоїть?
Бо ви, як покірні ягнята
У еру страшних лихоліть
Мовчанням підтримали ката.
Забули, де ваших батьків
Трясуться хрести від ударів?
Як кожен мовчати посмів?!
Яких вам підсипали чарів?!
Що ви мовчите, як раби…
Чи кров українська закисла?
З Вкраїни тягнули торби,
То спина тоді в вас не трісла?!
Тривоги… Тривоги й біда
У кожну вірвались родину.
Розрушені наші міста,
Ви горе шлете в Україну!
Я й клясти вже вас – не кляну…
Мені просто гидко до болю,
Що рідну свою сторону
Зробили ви полем для бою…
Що гинуть тут ваші брати,
Що сестри ідуть воювати…
Ви всі малороські кати!
І як вас ріднею назвати?!
Колишня російська рідня,
Коріннями із України.
Як вам там живеться щодня,
Коли ваші родичі гинуть?!
Алла Боровська, вінничанка
