Боєць проходить реабілітацію у шпиталі, рідні вірять, що їхня любов зцілить найбільші рани.
Більше чотирьох місяців капітан полку «Азов» Андрій Кметь провів у російському полоні. Захисника звільнили в рамках найбільшого обміну полонених. У Калинівці на нього чекала бабуся Любов Кметь.
Про те, що Андрій вдома, родина дізналася пізно увечері 21 вересня.
– Це найкращий спогад у моєму житті. Дзвінок. Олег взяв трубку й пішов в кімнату. Потім приходить, а очі аж блищать: «Андрійко вже в Україні». Ми з невісткою навіть не повірили одразу. Розплакались, плакали від щастя, — згадує Любов Кметь.
Андрій Кметь пішов захищати Україну в 2014-му. У складі Нацгвардії воював на Донеччині, брав участь у звільненні Слов’янська. У 2020 році вступив до полку «Азов» у Маріуполі, де зустрів повномасштабний наступ РФ. 86 днів боронив оточене місто. У травні — потрапив у полон.
– Спочатку були від нього звісточки. А потім все рідше і рідше. Бомбили Маріуполь, з усієї сили бомбили, не припиняли знищувати населення міста. Останнє повідомлення від нього прийшло – єдине слово: «Тяжко» … І більше нічого, — розповідає бабуся.
Коли захисники Маріуполя покинули завод «Азовсталь», у родині Кметів не знали, чи живий їхній Андрій. Про те, що онук у полоні, дізнались із пропагандистського сайту так званої «ДНР» про полонених «азовців». Так й дізналися, що Андрій отримав поранення уламком снаряду.
– Може, в Оленівці був, чи де він там був, конкретно ми не знали. Ми й досі цього не знаємо. Це вже коли він відійде, може, розповість щось. Бабусі багато знати не треба, — каже Любов Кметь.
Уже у київському шпиталі Андрій Кметь вперше після чотиримісячного полону побачив свого семирічного сина Максима.
Каріна Маєвська
