Танцює танго та сальсу, а іноді вальс.

Моя армія читає Біблію та робить намаз.
Її благають дати автографи Тор та навіть Марс!
Моя армія пише вірші та малює гуашшю.
Вона одразу відчуває хто є свій, а хто точно не з наших.
Моя армія багато жартує, сміється та майже не плаче.
Лише інколи, тихо, вночі, коли за обрій йдуть ті, що наші.
Моя армія складається з тисячі різних історій.
Вони з’являються від вітру війни, як хвилі на морі.
Вона їх згадує, коли закурить – в перервах між боєм.
Дві, три коротких затяжки – та знов вертає до строю.
Моя армія ніколи не спить та завжди на варті.
Вона не вірить гучним словам – вони геть нічого не варті.
Вона сумує за домом, та робить собі дім усюди.
Моя армія – то є найкращі у світі люди.

Володимир Шевченко (2022)