Це волонтерки – сестри Катерина і Неоніла Бубело і їхня подруга Любов Петросян. Вони на заслуженому відпочинку, але сидіти, склавши руки, не можуть. Ще з 2014-го жінки в’язали маскувальні сітки, збирали гуманітарну допомогу. Потім дізнались, наскільки на фронті затребувана білизна. Для українських військових у бліндажах, в окопах вона дуже важлива. І от вже більше півроку Катерина, Неоніла і Любов шиють чоловічі труси із натуральних тканин.

– Ми розділили процес пошиття на трьох — я роблю викройки, Люба строчить на машинці, а Катя вставляє резинки і займається логістикою, передає наші вироби через волонтерів Вінницьких Хуторів у різні військові частини, – розповіла Неоніла. – Спочатку ми купували сатин по 60 грн/м. Раз купили на 600 грн., другий раз… Побачили, що наших пенсій набагато не вистачить. І через волонтерів кинули клич до людей, щоб передали нам залишки ситцю, сатину, трикотажу — в кого скільки є. І нас буквально завалили тканинами!

За півроку вінничанки пошили і передали на фронт 640 чоловічих трусів.  Коли на Хутори у відпустку приїхав солдат  з передової, подарували йому і його побратимам ще 17 таких необхідних предметів туалету.

– Нам не треба ні грошей, ні слави. Нам потрібна тільки Перемога! – кажуть жінки. – Найкраща нагорода — це слова подяки від наших бійці і фото, яке вони нам скинули.

Ірина ЗОНОВА