Більшість загиблих мають ознаки насильницької смерті. 30 осіб – закатовано. Є тіла з мотузкою на шиї, зі зв’язаними руками, з поламаними кінцівками та вогнепальними пораненнями. У декількох чоловіків ампутовані геніталії.

Це тільки Ізюм. В окупованих містах і селах геноцид відбувається прямо зараз. Ні міжнародна спільнота, ні світові церкви не можуть зупинити звірства. Тільки ЗСУ.

У мене багато тут людей які схильні до рефлексій на тему пробачення і «там теж люди». Зараз не час. Нашому поколінню точно ніколи не буде час, прощення - це справа майбутніх поколінь. Тих, які поки не народилися. Тому як тягнеться у вас рука написати: там же теж люди… схаменіться будь ласка. Ви не маєте на це права, бо не ви лежите у спільних могилах по всій країні, вам пощастило вижити. Ви не маєте права говорити за тих, кому так не пощастило.

Людмила Бобровська