Собор у католиків московити відібрали, зверху причепили московського хреста із косою перекладиною, а стерегти “рускій мір” тих бородатих мракобісів поставили графа Суворова-Римнікського на кам’яній коняці.

Так і стоять вони у Тульчині всі непорушно: граф, коняка, колишній костьол і московські попи у чужій святині. Що їм, та війна? І взагалі, споглядаючи Тульчин – центр державного управління району, усвідомлюєш, що він є публічним осередком “рускава міра” на Вінниччині.

Вєлікій Пушкін зустрічає тут кожного, хто проходить повз місцеву мерію. Любить «Олександра Сергійовича» тульчинська влада, хоча він сам себе, так ніколи не величав. «Тут рускій дух, тут Русью пахнєт» – потрібно дописати на тій табличці.

Аж, через пів року нинішньої війни, з якогось переляку зняв тульчинський мер напис про “вєлікій актябрь”, проте це залишилось на фото для історії. Мабуть, переляк надійшов, коли доповіли, що хтось чужий робив там фото.

Гордо стоїть перед вікнами мерії скам’янілий московит в уніформі будьонівця, із вказівками років кривавого московського терору в Україні: “1918-1921”. Та і Друга світова для тульчинців розпочалась лише у 1941 році, а не 1939-го, як для всієї України.

Кожен відвідувач тульчинської мерії щоразу із «вдячністю» поминає сталінського посіпаку Цюпака, який пройшов кривавий шлях від комісара Красной армії до керівництва радянсько-окупаційними органами влади.

Табличка на мерії присвячена не воякам УНР, які били тут московитів у травні 1920, не українським повстанцям проти сталінського "руского міра", а московському служці-окупантові…

Що тут скажеш, адже тульчинців замолоду привчають шанувати "рускій мір". Як у місцевому коледжі, де вони покладають квіточки катові Польщі, царському генералісімусу Суворову, який чемно приховався під прапором України.

Не бажають пан мер та його виборці усвідомити те, що росіяни найперш йдуть війною туди, де зберігають їхні символи.

Тульчинці, ви ж спромоглися прибрати із центру міста пам'ятну колону, подаровану королем Речі Посполитої, і встановити її на території музею? Там місця ще вистачає.

У Тульчині, яким керує випускник Московської Вищої школи профспілок, налічуються: Пушкін -1, Суворових -2, червоний окупант типу 1920 року – 1, сталінський служка -1, осідок гундяївців у соборі посеред міста – 1, мер Тульчина Валерій Весняний – 1.

СБУ, у Тульчині, тільки попа будете шарпати?

УІНП. Центр, Вінницька обласна державна адміністрація, Вінницька обласна Рада -- а, ви?

В’ячеслав Березовський

Ось ці знаки «руского міра» побачив вінничанин В’ячеслав Березовський у Тульчині: