«33-й» знайшов школу і бізнес її батьків у Вінниці та зробив розслідування, як посередня учениця отримала кандидатську «в Ківалова» та чого її називали «утриманкою папіків», і як їй дісталась корона «Міс Донбас».

«Вперше чуємо, що ескортниця книгу написала»

— Ну, якщо Грабович пише книги про історію Росії, то їй точно тринда, — відгукуються однокласники.

— Вперше чуємо, що ескортниця книгу написала, – так  навіть вже в Москві прокоментували презентацію книги авторства в минулому вінничанки Тетяни. Вона переконує, що Україна «Культурное наследіє росії». От основанія до краха».

А ось які висновки робить авторка: «В Україні після кривавого перевороту 2014-го вибух нацизму і неонаціоналізму. Українській молоді стали прищеплювати дух зверхності. Розповідати, що українці — вища раса, а інші народи — нижча раса…

В Україні хунта, нацизм.

Про те, що у висновках «історика» Грабович українці і росіяни – один народ – навіть обкладинка книжки — там Кремль і Майдан — разом. А хто не вважає, що Україна всього лиш плід російської культури, то вони «глупі і необтесані люди»…

«Культурною базою нацифікації України є тотальне одебілювання населення. А вже з таких людей роблять бойовиків і штурмовиків… Українці — пішаки нацизму… І культурно-освітній рівень в Україні разюче понизився за останні 9 років. Дітям в школах і вузах розпо­відали лише про переписану історію, яка «не являєтся подлинной і правдивой».

«Для Києва кращим способом побудови своєї держави була ідеологія… нацизму». Як висновки?! Випускниці української школи, ще й філологічного класу, класним керівником якої була вчитель української мови та літератури та випускниця Одеської юридичної академії, в народі відомої, як «Ківалова». Де вона встигла за рік-два після випуску ще й кандидата юридичних наук отримати?

На день народження путіна тетяна написала пісню «Моя росія» і заспівала…

Ми могли б вам ще перерахувати не один перл цього «дарованія». Але думаємо, що у вас вже «закипає кров» і ви хочете запитати, де вона така взялась.

Спочатку приходимо до модного бутіка одежі її батьків «Дольче віта». Нам розповіли, що вони підприємці, розпочинали із магазину шкіри, який розміщувався на 4-му поверсі універмагу. Але сусіди кажуть, що Аліна та Толик, батьки палкої прихильниці путіна та «історикині», виїхали перед війною… наче до доньки в Москву. Хоча, кажуть, мама нещодавно приїздила.

Тут поряд ще вивіска — надають послуги «Детектора брехні»…

– От би Таньку через нього пропустити… Ото б вона багато вам розповіла. Як з неї пропагандоску зліпили в Москві. Як за золоті унітази і «бентлі», шмотки розплачується. Як почистила перед тим, щоб називати себе членом партії «Єдіная росія» та політтехнолог, пісательніцею соцмережі… Бо там донедавна таке було… Кажуть, вона має великий досвід і як ескортниця, і як утриманка па­піків. Розповіла б, напевно, і як вступала за гроші до «Ківалова», і як в скандали потрапляла. І як кандидатську, знаєте чим, заробила… Бо в школі — що не Грабович, то скандал, — са­ме так відгукувались про однокласницю учні школи №26.

Тетяна закінчила школу №26 м. Він­ниці в 2008 році. Народилась у 1991-му році. Вже в незалежній Україні. І тому наше спіл­кування і далі із тими, хто з нею провів шкільні роки.

– «Моя россия… Моя россия», послухайте цей пісенний бред, раптом почала по монастирях там їздити образ «набожної клеїти»…Таня і віра… ну як все в тій рашці. Але якщо така недалека учениця нашого класу пише історію рашастану, то їй точно крах. Альо, Гра­бовичка, не Україні, а твоїй рашці крах, — не приховують обурення однокласники.

— Та запитайте кожного із наших 32 однокласників, в нас просто зневага до цієї зрадниці. В мене була в класі з нею особлива неприязнь. Бо ж вона — одна пихатість і недалекість, тепер повальний ботекс та перекрій.. А які цінності виставляє — подивіться, золото, брюлики, папіки, шуби, «бентлі» і чотири собачки… Ви не знали? В неї ще 4 собачки чіхуахуа. І коли українських дітей рашисти вбивають, гвалтують, вона виставляє фотки з ними і одягає їх в «шанельки». А ще пишні дні народження кожному собачці влаштовує… Ну, не маячня дівахи?! Ну хто вона — слів немає!.. — обурюється однокласниця Аня.

— Мені ще деякі любителі розкішного життя до війни дорікали, що, мовляв, ти так пристрасно критикуєш її через те, що вона он «Бентлі» в Швейцарії обкатує, в «шанелях», брюліках, на Мальдівах, а ти у Вінниці на трамваї… Я тоді їм заперечувала, всі розуміли ж, як вона це заробила? От нехай тепер подивляться… Та і багато хто вже зрозумів. Коли почали читати весь цей її жах про Україну, батьківщину, де народилась, про наш народ, телефонували мені і вибачались…

Тепер ви розумієте, як і за що вона розплачується. Особливий привіт її подрузі Яні Петровській…

– Кажуть, що це її переконання, вона в це вірить… Але недалека і обмежена людина, а такою, вважаю, була наша однокласниця, не може мати переконань. Вона просто продалася. Їй платять — вона це робить… Бо і тут недалека. Коли одні, ушлі пропагандоси, хочуть злиняти, бо час розплати, як сама Симоньян натякнула, наступає і в разі поразки Гаага чекає кожного з них – а Грабович, вилазить у великий публічний світ із такою ж брехливою книгою, як сама… – підкреслює її знайома Ірина.

– Коли вбивають людей і вона не може про це не знати, бо в неї в місті і тітка, і бабуся живуть, вона виставляє фото із портретами путіна і прапорами і співає гімни тирану, особисто написані… Суча дочка вона, — не стримують емоцій сусіди.

– Вона давно пропагувала «рускій мір», ще на початку війни однокласники їй телефонували, казали про бомбардування… А вона у відповідь: «Не парься, по Виннице не будут. Я порешаю»… і тут бабах…

Ми думаємо, що це сімейне. Знаєте, а мама перед війною, кажуть, на повному серйозі ділилась з подругою.., що її донька — коханка путіна… Ну, може таким гордитись нормальна мама? – обурюються небайдужі колеги.

– Знаєте, коли я згадую про цю ученицю, в мене одразу клубок негативу і зневаги. Не один випускник цього класу на фронті. Он ішла до вас — маму Діми Кравця зустріла, він у Хе­рсон першим зайшов із побратимами, обнялись, розцілувались… А тут ці спогади… Скажу відверто, одразу побачила низький рівень інтелекту і нахабність учениці. Вон прийшла до мене уже в старших класах. Хотіла я навіть від класу відмовитись, коли побачила, що до мене в філологічний клас записалась ця учениця, – відгукується класний керівник Світлана Миколаївна.

– До цього в 9-му класі вона влаштувала одній дівчинці булінг. Зневажала її і постійно вішала ярлики. Потім її вдарила, дівчина відпо­віла…Це відома справа. І за ту дівчину весь клас став. А за неї — ніхто. Ще  одну дівчинку мало не до самогубства довела… Ось така ця «історичка»... – діляться однокласники.

— Ну що ви хочете, коли вона після випуску мені в чаті однокласників написала, що я сука тупа і моя мама (тобто її класний керівник), — розповідає однокласниця Аня.

Ось так вона крокувала по життю.

– А далі ця посередня учениця стає студенткою юридичної академії в Одесі. Кажуть, Ківалов її облюбував настільки, що зробив головою студради… Далі — кандидатська і навіть титул «Міс Донбас»… Яке відношення до Донбасу має вінничанка?

Здогадуєтесь? Той варіант, що «святі гроші» все роблять»?

Ось нехай тепер академія і особисто ректор, якщо він ще в Україні, порадуються, якого науковця і спеціаліста випустили, — додають читачі.

— Знаєте, вона так переконана в перемозі рф, що нам ще погрожує.

Ось, мовляв, приїде, коли Вінниця буде росія, і тоді покаже. Переконана, що ми всі побіжимо за російськими паспортами.., — пише землякам.

Шкільна родина 26-ої шокована та обурена дописами і матеріалами книги Тетяни Грабович

Так заявляє колектив школи, яку закінчила ця учиниця.

– Всі учні в школі вивчають реальні факти історії нашої країни, а національно-патріотичне виховання є одним з пріоритетних завдань нашої школи. Програма навчального предмета «Історія України» є у відкритому доступі на сайті МОН України, тому писати таку нісенітницю, що в школах вчать дітей ніби від України походять всі інші нації, українці — вища раса, може тільки неадекватна людина.

Наші учні пишаються, що вони — українці, а після 24 лютого рівень національної ідентифікації, любові до України, гордості зріс у десятки разів.

З 2014 року по сьогоднішній день заклад підтримує наших захисників і пишається великою кількістю своїх випускників, які зараз боронять нашу Батьківщину. З вересня 2022 року школа носить ім’я Героя України Дмитра Майбороди, нашого випускника, який відвів підбитий літак від населеного пункту в 2014 році на Луганщині.

Тому всі проросійські погляди, сепаратистські настрої засуджувалися і засуджуються всіма учасниками освітнього процесу ліцею №26.

«Нехай поміняє дорогі бренди та авто на російську фуфайку. Її чекає Гаага»

А ось що заявило об’єднання «Свобода»:

– У той час, коли українці протистоять рашизму, геноциду українського народу з боку рф, яка віроломно напала на Україну, світ підтримує Україну, уродженка Вінниці Тетяна Грабович проповідує людиноненависницьку ідеологію, називає владу країни незаконною хунтою, передрікає крах Україні, стверджує, що тут панує нацизм і українці — пішки нацизму.

Вимагаємо у СБУ негайно порушити проти пропагандистки кремля кримінальну справу за статтями «зрада та розпалювання геноциду», іншими. Позбавити звання кандидата юридичних наук країни, яку вона не ввважає державою, перекручує її історію і поширює проти неї і її народу брехливу інформацію та зневажливо висловлюються проти її народу та Збройних сил. Якщо її батьки виїхали до Росії, бачать і читають, що робить їхня донька, але не засуджують, це значить — вони такі ж її спільники. Тому пропонуємо націоналізувати бізнес і магазини, які тут залишились. Кошти відправити переселенцям та сиротам, які залишились після вбитих соратниками батьків Т. Грабович. Ввести санкції і зробити її невиїзною.

Публічно висловлюємо зневагу цій вінничанці і чекаємо її на лаві підсудних в Україні та Гаазі. Нехай вже поміняє дорогі бренди та авто на ро­сійську фуфайку. Бо це аморально — обзивати колективний захід проявом зла і користуватись так розкішно його благами. Просимо перевірити законність здобуття наукового ступеня — кандидата наук Т.Грабович в юридичній академії одразу ж після її закінчення.

Всеукраїнське об’єднання «Свобода».

Отож, переконались, чого варті наші яничари, яких оптом і вроздріб прикупили, щоб пропагувати «рускій мір»?

Тетяна Квасюк,
Андрій Власенко