Ось про що йдеться на сайті журналу:

“У звичайний час вибрати країну року за версією журналу The Economist непросто. Наші письменники і редактори зазвичай починають вільні дебати, в яких вони сперечаються щодо претензій півдюжини країн, що увійшли до списку. Але цього року, вперше відтоді, як ми почали називати країни року в 2013 році, вибір очевидний. Це може бути тільки Україна”.

Зазвичай ця честь дістається країні, яка, на думку журналу, найбільше поліпшила своє становище за останні 12 місяців. Тому Україна – це в певному сенсі незвичайний вибір, оскільки життя більшості українців значно погіршилося після неспровокованого вторгнення володимира путіна в лютому.

– Загинуло багато людей. Міста були зруйновані та спалені. Мільйони покинули свої домівки. Економіка України скоротилася приблизно на третину. Через російські атаки багато українців тремтять у темряві без електрики. Однак цього року українці проявили себе, – пише видання.

The Economist виокремило чотири якості українців, які й затвердили Україну у званні “країна року”:

Перше – це героїзм. Коли почалося вторгнення РФ, більшість думали, пише The Economist, що Україна буде розгромлена своїм набагато більшим сусідом.

– Багато хто б зрозумів, якби захисники України розбіглися. Путін явно очікував, що українська армія здасться: його війська прибули з парадною формою, готові до параду перемоги, практично без достатньої кількості продовольства. Але українці залишилися і дали бій, – ідеться в матеріалі.

Президент Володимир Зеленський, відкинувши пропозиції Заходу вивезти його з Києва, нібито огризнувся, що йому потрібні “боєприпаси, а не підвезти”. Звичайні українці проявили таку ж мужність.

– Професори, водопровідники та поп-зірки пішли в армію, змінюючи зручні ліжка на морозні окопи та ризик болісної смерті. У бою за боєм вони перемагали росіян. Захищаючись від агресора, який заперечував право їхньої країни на існування як незалежної держави, вони здобули нове почуття національної приналежності, – йдеться в матеріалі.

Друга поважна якість українців – це винахідливість.

– Українці помітили слабкі місця своїх ворогів, підірвали запаси палива і боєприпасів і швидко навчилися використовувати нову зброю, яку поставляє Захід. Вони передали ухвалення рішень офіцерам на місцях, що зробило їхні підрозділи більш спритними й адаптованими, ніж неповороткі росіяни, які підкоряються ієрархії. Вони вміло використовували допомогу дружніх розвідувальних служб, особливо американської, в той час як їхні вороги билися напівсліпими, а іноді видавали свої власні позиції телефонними дзвінками по відкритих лініях, – пише журнал.

Український народ також продемонстрував стійкість, зазначає The Economist.


У той час, коли багато жителів України були позбавлені водопровідної води вдома, люди топили сніг. Коли ж не було електрики, українці знаходили тепло і світло в кафе з дизельними генераторами, або ж спали в офісах, де вони працюють, пише журнал.

– Жахи, які продовжує творити з ними путін, схоже, не вплинули на їхній бойовий дух, – пише видання.

За рідкісним винятком, українці не відповідають на воєнні злочини воєнними злочинами, зазначає The Economist, коли російські війська регулярно бомбардували мирних жителів, катували полонених і грабували українські села.

– Навпаки, російські військовополонені дивуються тому, як добре з ними поводяться. Багато в чому це пояснюється тим, що Україна – не нацистська держава, як стверджує путін, а демократична держава, де людські життя мають значення. У неї є свої недоліки, зокрема, корупція, але її уряд і народ відкидали путінізм ще до війни, а тепер вони відкидають його ще більш рішуче, – пише журнал.

Завдяки тому, що українці виступили проти російського деспота, були захищені сусіди України.

– Якби російський деспот завоював Україну, він міг би напасти на Молдову або Грузію, або загрожувати країнам Балтії. Україна показала, що аутсайдери можуть протистояти хуліганам, навіть таким величезним, – пише журнал.

Таким чином, зазначає The Economist, Україна стала натхненням не тільки для тих країн, де “є хижі сусіди”, таких, як Тайвань, а й для пригноблених людей у всьому світі.

– Багато тиранів поширюють велику брехню, щоб виправдати свої злодіяння, і нав’язують свою волю за допомогою терору. Українці показали, що брехню можна викрити, а терору можна протистояти. Їхня боротьба ще далека від завершення. Але їхній приклад у 2022 році був неперевершеним. Слава Україні, – цими словами завершується стаття.

- Героям Слава! - Кажуть у відповідь українці.

Сергій Бойчук