Він розповідав мені, що, коли був дитиною, то всі люди в селі — і православні, і католики — зустрічали Віфлеємську зірку в один день. А потім почалися страшні часи, прийшли більшовики. Людей убивали, церкви-костели закривали, все переінакшували. Різдво відмінили. Замість святого Миколая призначили Діда Мороза.

Але в кожній родині Різдво продовжували святкувати. Згодом православних перевели на московський стиль святкування. А католики так і трималися свого числа святок. Навіть коли костел примусово закрили.

Тому в мене з дитинства було два офіційних Різдва. Спочатку святкували у дідуся з бабусею 25 грудня, а потім вдома 7 січня. Бо моїх батьків вже хрестили в церкві. І то таємно.

Але у всій цій історії мене завжди цікавило питання: «Як це в однієї історичної постаті може були два дні народження?» Звісно, це нонсенс. Згодом розібрався, що тут більше політики та ідеологій, ніж справжніх християнських традицій. У комплексній більшовицькій програмі знищення нашої національної приналежності до європейських цінностей ре­лігія була дуже важливим аспектом. Тому спочатку забороняли, а потім переінакшили на московський лад.

Можливо, це щось на кшталт смаку дитинства, але мені завжди щиріше і радісні­ше святкувалося 25 грудня.

Слава Богу, нарешті цього року це визначилось для нас остаточно. Ми — європейці, ми християни західного обряду. Святкували і святкуватимемо Різдво Христове разом зі всім цивілізованим світом.

Анатолій Жучинський,
головний редактор,
співзасновник газети «33-й канал»