Місце катастрофи оточила поліція. Уламки вертольота розлетілися на значну відстань від епіцентру інциденту та стали горіти. Фахівці ДСНС тривалий час боролися з вогнем і охолоджували деталі гелікоптера.

За попередньою версією слідства, вертоліт летів на невеликій висоті і пілоти не помітили розтяжку телевізійної вежі.

У компанії «Українські вертольоти» Мі-8 обслуговується з 2012 року. Всі дозвільні документи на політ були в порядку. Слідчі кваліфікують справу за статтею «Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту». Відомо, що у гелікоптері були досвідчені пілоти та бортінженери 1964, 1967, 1968 та 1958 років народження. Всі вони четверо загинули на місці. Серед них – бортовий інженер-інструктор Олексій та бортовий інженер Олексій Овчарук з Джулинки Бершадського району.

У нашого земляка залишились дружина Міла та двоє синів — Дмитро та Олександр. Вони досі не можуть оговтатись від горя…

– Батько з дитинства мріяв про професію льотчика. Сам вступив у військовий вуз, вивчився і таки досягнув своєї мети. Робота була складною… Служив тато у Афганістані, був рятівником під час Чорнобильської трагедії. Певний час ми жили в Олександрії на Кіровоградщині. Батько служив у вертольотному полку наземним інженером.

Тоді перевчився, підняв кваліфікацію до льотного інженера. Після того пішов на пенсію. Ми переїхали на Бершадщину, ближче до родичів. Шашлики любили смажити разом, рибалили. Зрозуміло, що коштів бракувало, тому тато влаштувався у компанію «Українські вертольоти». Вона слідкувала завжди, щоб працівники відповідали міжнародним стандартам. Тому батько постійно вдосконалювався. Раз на півроку проходив певні навчання. Скарг на фірму в нього не було ніколи. Постійно він був на зв’язку, казав, що умови хороші. Робота подобалась, казав: шкодує, що раніше туди не влаштувався. Востаннє ми бачили тата в четвер у Києві, відвезли його на фірму, — кажуть сини. — У нього мало бути чергове навчання перед відрядженням. Мав переночувати — і додому, на Вінниччину. Знаємо, що вони тестували нове обладнання нічного бачення. Який вертоліт — тут не має значення, адже льотчики використовували лише нові прилади. А вже у п’ятницю увечері нам повідомили через військову частину, де служив тато, що його немає. Ми почали уточнювати інформацію, проте у компанії заявили, що всі, хто був на борту, загинули… Наразі на місці працюють відповідні правоохоронні органи та комісія з опізнання тіл. Коли віддадуть тата — поки невідомо. Але хочемо, щоб це було якнайшвидше. Мама постійно плаче, для неї батько був не лише чоловіком, а й помічником — у неї ноги з дитинства хворі, він все допомагав по дому.

Щодо причин трагедії, то поки що рідні не наважуються щось озвучувати конкретно.

– Як Інтернет каже, то розглядають дві основні версії — помилка пілота або технічний стан вертольота. Людський фактор виключати не можна у будь-якому випадку. Проте на борту були всі досвідчені льотчики. Може, з пілотом щось могло трапитись. Але думаємо, що правди ми вже не дізнаємось. Що записав чорний ящик — ще не намагались спитати, бо зараз головне — поховати батька. Чи будемо вимагати додаткової експертизи? Не знаємо, будемо далі бачити. Але дорогої нам людини вже ніхто не поверне…. Дуже жаль, що так і не дочекався онуків. Хоча гойдалки біля хати поставив…

У загиблого Олексія Овчарука в рідному селі було чимало друзів. Хоч і бачились вони не так часто, зустрічі завжди були теплими.

– Він з 18 років пішов літати. В Чорнобилі скидав мішки із свинцем у перші дні. Був у Забайкаллі, Африці, двічі перехворів малярією. Що тут скажеш — здоров’я посадив добряче. Але сил ніколи не втрачав, — розповідають односельчани. — Свого часу ми з ним об’їздили закордонні країни — працювали та мандрували. Людина була порядна, себе доглядав. Справжній офіцер. Хату добротну побудував, синів облаштував у столиці. А життя обірвалось. Пригадуємо, що нещодавно Олексій казав, що це в нього останні навчання та відрядження. А далі піде на заслужений відпочинок. На осінь йому мало бути 60 років. Вже й музику замовив… Так і вийшло — більше він вже не полетить….

Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого.