У Німеччині заявили, що гостинність німців і суспільна терпимість до українців перебувають під загрозою.
За даними МВС Німеччини, станом на 2 січня в країні зареєстровано 1 045 854 українських біженців. З них близько 80% становлять жінки, близько третини – діти.

Щодня кількість біженців з України в Німеччині збільшується приблизно на 170 осіб. Всупереч побоюванням Берліна, різкого стрибка цього показника не сталося, передає “Німецька хвиля”. Але комунальна влада б’є на сполох, оскільки її ресурси з прийому нових біженців вичерпано.

“У вирішенні проблем, пов’язаних з біженцями, ми досягли меж своїх можливостей”, – підкреслив президент Об’єднання німецьких міст і громад (DStGB) Уве Брандль. За його словами, головна проблема – житлова. Велика кількість українських біженців оселилися у друзів, знайомих і співчуваючих німців. “Але це не може бути постійним рішенням, – сказав Брандль, – необхідно знайти інше”.

Як зазначається, на головному вокзалі Берліна вже немає черг з німців, готових дати притулок біженцям з України. Ті, хто прийняв їх на початку війни, не очікували, що біженці залишаться у них так довго. За оцінкою Брандля, гостинність німців і суспільна терпимість до українців перебувають під загрозою.

Ситуацію ускладнює напружена ситуація на ринку орендованого житла, оскільки квартир за доступними цінами в Німеччині залишилось мало. Соціальне відомство бере на себе витрати українців на оренду житла, якщо ті подадуть відповідні договори. Але, уклавши такий договір з власником житла, пояснив Брандль, українець набуває статусу квартиронаймача, який має широкі права і захист від виселення. Тому багато німців, які взяли “пожити” українських біженців, тепер не можуть їх позбутися.

Друга проблема – інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці. Вказується, що висококваліфікованим відкриті усі двері. Значно важче вчителям, яких серед українських біженців виявилося багато, в тому числі й тих, хто знає німецьку мову. Вчителів у Німеччині бракує, але передумова для роботи вчителем у німецькій школі – два держіспити з різних предметів і успішно пройдений референдаріат.

Крім того, за оцінками німецької комунальної влади, понад 40% українців планують залишитися в Німеччині і після війни якщо не назавжди, то на тривалий час.

“Це означає, що тема інтеграції, і особливо тема залучення до праці, набуває важливого значення”, – сказав Брандль.

За його словами, понад 430 тис. українських біженців працездатного віку й мають хорошу кваліфікацію. Тому, вважає він, “необхідно швидше усувати мовний бар’єр і пропонувати курси спеціалізації та підвищення професійної кваліфікації, знижувати поріг визнання українських дипломів і свідоцтв”.

Не менш важливою, за його словами, є інтеграція приблизно 200 тис. українських дітей, які прибули до Німеччини з матерями.

“Необхідно швидко та інтенсивно займатися їхнім включенням у нашу систему освіти, – переконаний Брандль. – Діти, які швидко освояться в нашій системі дитячих садків і шкіл, мають чудові шанси знайти в Німеччині другу батьківщину”.

У зв’язку з цим, комунальна влада очікує від федерального центру більшої допомоги, зокрема фінансової, у прийомі та інтеграції біженців. Причому не разової, а довгострокової.

Як ми уже повідомляли, за даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, близько 7,9 млн українських біженців наразі зареєстровані за різними схемами захисту у країнах Європи.

Також у країнах Східної Європи готуються прийняти нову хвилю біженців через зимові холоди і атаки росіян на об’єкти енергетики. За прогнозами ВООЗ, через ці причину з України можуть поїхати ще 2-3 млн осіб.

Наприкінці 2022 року у Німеччині заявили, що кількість українських біженців досягла мільйона. Для порівняння – у Франції зареєстровано близько 119 тис. біженців, в Італії близько 173 тис. і в Іспанії близько 154 тис. Найбільше українських біженців прийняла Польща – понад 1,5 млн осіб.

В Єврокомісії заявили, що Німеччині та Польщі доведеться пристосовуватися до того, що українці залишаться в цих країнах на довгі роки після закінчення війни.

Василь Головко