Хто був бандершею та «кришею».

Вербувала дівчат і жінок, які постраждали від війни, не мали роботи і житла. Їм наймали квартиру у Вінниці взамін на секс-послуги. За годину інтиму брали 2000-3000 грн. Працювали тільки на виїзді.

Сутенерка працювала із Києва, але через соцмережі знаходила переселенок і у столиці, і у Вінниці.

«44-річна організаторка, жителька Київщини, із трьома пособницями працювали диспетчерами й адміністраторами. Вони вербували жінок для роботи у секс-бізнесі, розміщували на різноманітних сайтах оголошення про інтим-послуги. Підшукували та обговорювали з клієнтами умови роботи дівчат, які працювали «по виїзду», — повідомив начальник управління міграційної поліції Вінниччини Кирило Доценко.

Спеціалізувалася сутенерка на переселенках. Втягували у заняття проституцією жінок та дівчат, які опинились у складних життєвих обставинах через війну та змушені були виїхати з прифронтових та тимчасово окупованих міст і сіл. Часто переселенки не мали де жити. Безробітні дівчата не могли орендувати помешкання. А сутенерка цим і скористалася.

— Вона винаймала для дівчат квартири у Вінниці. Там вони лише проживали, клієнтів не запрошували, а виїжджали за вказаними адресами, — повідомила деталі пресофіцер Заріна Маєвська.

Вартість послуг залежала від майстерності конкретної «жриці кохання». У листуванні з клієнтами сутенерка вказувала, що Наташа — 3000, Влада — 2000 грн. Окремо — витрати на таксі для дівчат та оренда готелю. З того ж листування, яке оприлюднили правоохоронці, стає зрозуміло, що не всі дівчата були однаково популярними. Від Наташі і Влади клієнт чомусь відмовився. «Вони йому не підійшли», — пише адміністраторка.

Особливо вибагливі мужчини замовляли собі інтимні утіхи не на годину-дві, а на кілька днів. І оплата набігала відповідна… За два дні з Наташею, наприклад, замовник платив 144 000 грн. А якщо була не одна Наташа, то сума подвоювалася….

Тому й не дивно, що під час обшуків лише за один день правоохоронці вилучили пів мільйона гривень. В орендованих квартирах, де проживали жриці кохання, знайшли й мобільні телефони, планшети, банківські картки, сім-картки, чорнові записи про їхні «доходи».

44-річна організаторка незаконного бізнесу та наймолодша — 23-річна адміністраторка — затримані. Вони перебуватимуть в ізоляторі тимчасового тримання до обрання запобіжного заходу. Відносно інших двох фігуранток слідством підготовлено клопотання щодо обрання запобіжного заходу на час досудового розслідування.

Сутенерці та її подільницям загрожує до 7 років позбавлення волі. Правоохоронці встановлюють й інших учасників, причетних до цієї мережі секс-індустрії.

Такі схеми заробітку переселенок деякі вінничани засуджують, інші ж виправдовують.

— Люди добрі, це ж тилова Він­ниця. Тут ще є робота і житло здається на будь-який смак, волонтери допомагають. Ніхто з голоду не помер! Не вірю, що у переселенців вже така скрута, що єдиний вихід вижити — проституція… Можливо, до такого способу життя звикли? Чи так легше заробляти? Тоді, звичайно, зрозуміло. Але навіщо нам таке оточення у Вінниці? Це така плата за нашу гостинність? Я з хати все виносила, щоб переселенцям допомогти, а вони будуть мого чоловіка зваблювати? То нехай їдуть по далі з такими послугами! — обурена Марина Гнатюк.

– Чому ви дивуєтеся? Люди у розпачі здатні на все… Держава ж нікого не забезпечила ні житлом, ні роботою. От дівчата й заробляють самі. Це їхнє тіло, на власний розсуд ним і розпоряджаються. Я би легалізувала цей секс-бізнес і ще б податки ввела, бо ж потрібні кошти на розбудову країни! — вважає Галина Бевзюк.

— Немає житла і роботи? Це брехня! Їдьте в села Вінниччини, там хати пустують, і на землі завжди заробити можна, якщо не ледачий. Але, видно, дівчатам до вподоби в ліжку піруети витворяти з чужими чоловіками, аніж городину садити чи за куркою доглядати?.. Вони ж з колишніх міст-мільйонників приїхали, там проституція майже норма. От вони й тут свої «нрави» запроваджують… Ой, натерпимося ми ще від них, — каже Ольга Петрівна з Десни.

А як ви вважаєте? Діліться з нами думками і судженнями у коментарях до публікації або надсилайте відгуки, ваші історії на редакційну пошту: gazeta@33kanal.com.

Каріна МАЄВСЬКА