Два тижні рідні вірили, що Сергій Попик вижив під Донецьком. Але сьогодні земляки зустріли воїна на щиті…

Жителі Тростянця та Демидівки навколішки зустрічали тіло свого земляка Сергія Попика.

Зв’язок з Сергієм обірвався 1 січня. Надія, що мужній воїн живий, жевріла в серцях всіх, хто його знав. Але реальність трагічніша…

Вірний присязі і військовому обов’язку, проявивши мужність, героїзм та безстрашність, солдат Сергій Попик загинув під час виконання завдання в районі населеного пункту Красногорівка, що за кілька кілометрів від Донецька.

8 січня йому мало б виповнитися 37 років, лише кілька днів не дожив до свого Дня народження…

Народився Сергій в с. Демидівка. Після закінчення місцевої школи пішов навчатися на тракториста. – А яким хлопцем був! Його завжди ставили у приклад за людяність і доброту, за самопожертву і готовність допомогти. Ні старому, ні малому ні в чому не відмовляв, – згадує свого учня вчителька Євгенія Зіньківська.

Сергій Попик воював на Донбасі ще в 2014 році, а демобілізувавшись – повернувся до мирної праці. Він був зразковим механізатором. Мусив заробляти сам на сім’ю, бо помічі ні звідки не мав.

Батьки рано залишили цей світ: спочатку мама, а потім – тато. Власне, на фронті за це мав позивний «Сирота». Без вагань пішов боронити Україну і в 2022 році. На жаль, проклята війна забрала його життя.

Поховали Сергія Попика в рідній Демидівці.