Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало приводом для переосмислення минуле Радянського Союзу для понад 50% українців. Бо саме такий режим намагається відновити в Україні путінська окупаційна армія.

Про це йдеться у соціологічному дослідження, що було проведене Фондом Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA з 13 по 21 грудня 2022 року.

Так, 52,8% українців зазначають, що напад Росії на Україну став для них стимулом переосмислити радянське минуле, коли 34,6% заявили, що вторгнення РФ не вплинуло на їх ставлення до радянського минулого. Водночас 12,5% опитаних не змогли дати відповідь.

– Попри те, що це суб’єктивна оцінка, попередні питання показали суттєву зміну у громадській думці щодо історичної пам’яті порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, – зазначається у дослідженні.

Українці назвали вступ у НАТО найкращою гарантією нацбезпеки – опитування
Згідно з даними соціологічного опитування, 73,3% українців у всіх регіонах країни позитивно розцінюють розпад СРСР, 12% із цим не згодні й оцінюють подію негативно, ще 15% не визначилися зі своїм ставленням.

Найбільше прихильників розпаду Радянського Союзу спостерігається в західному (Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій областях) макрорегіоні України (92%), коли ж найменше прихильників на півдні (48%). Центральна та східна частина держави мають – 71% і 65% відповідно.

У дослідженні зазначається, що у порівнянні з аналогічними даними за 2020 рік, кількість респондентів, що схвалюють розпад Радянського Союзу, збільшилася на 24% (у 2020 році вона становила 49%). А кількість тих, чиє ставлення негативне, зросла на 20% (у 2020 році – 32%). На Півдні та Сході України станом на 2020 рік негативна оцінка розпаду СРСР переважала.

Примітно, що соціологи вказують на кореляцію між відповіддю на питання щодо розпаду СРСР в залежності від мови повсякденного спілкування та матеріального стану.

– Серед тих, хто у повсякденному житті говорить російською, позитивна оцінка розпаду СРСР також домінує, але серед них майже на 20% більше тих, хто сумує за СРСР, аніж серед україномовних респондентів. Та сама тенденція щодо людей з нижчим матеріальним статусом відносно більш забезпечених респондентів, – повідомили соціологи

Водночас близько 72,5% схвально ставлять до рішення України щодо засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, який здійснював політику терору. Це ж рішення не схвалюють 9,3%, а 18,3% респондентів не змогли надати відповідь.

Як зазначається, ще 2020 року не було такої одностайності щодо цього заходу державної політики національної пам’яті. У квітні 2020 року близько третини громадян схвалювали це рішення, ще третина – не схвалювала, інша третина – була байдужа до цього або не мала усталеного ставлення.

Опитування методом face-to-face було проведено за стратифікованою багатоступеневою вибіркою. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Житомирській, Київській та м. Київ, Кіровоградській, Полтавській, Чернівецькій, Вінницькій, Житомирській. Київ, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Миколаївській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях.

Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%, а додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російсько-української війни, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян, зазнають соціологи.

Василь Головко