– Погром вони почали з гуральні — спиртзаводу Грохольських. Напились «до чортиків» і у морозний день, щоб зігрітись, влаштували грандіозне багаття. Такої невимовної дикості і вандалізму П’ятничани ще не бачили! — розповів вінничанин Віктор Барабанцев, автор книги «Тисячолітні П’ятничани». — Але жах у тому, що через століття ця дикість продовжується. Палац руйнується, парк гине!
32-гектарний П’ятничанський парк «Красуня» був облагороджений англійцем Діонісієм Мак-Клером у 1830 році, зелені насадження завозились з Північної Америки, з Польщі. До 1918-го тут була оранжерея вартістю мільйон царських рублів. Дно ставка з кришталево-чистою водою було оздоблено мозаїкою, береги огороджені вишуканими кованими решітками.
Сьогодні будівлі або знищені, або спотворені. Більшість рідкісних хвойних пропало, решта вражені короїдами. Омела «доїдає» екзотичні листяні дерева. Минулої осені у парку обломилась товста гілка і травмувала дворічну дитину. Дуплавий бук, родове дерево графів Грохольських, ледве тримається. Страшно дивитись на ставок, тепер це просто калюжа багнюки, у яку постійно стікають нечистоти! — продовжив Віктор Барабанцев. — У парку нині розташований обласний ендокринологічний центр. Згідно з охоронним зобов’язанням медзаклад має «…зберігати П’ятничанський парк та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів». Але цього немає!
Я звернувся до очільників міста й області і запропонував притягнути до відповідальності винних у знищенні парку; видалити аварійні і вилікувати частково ушкоджені дерева; відновити міське комунальне підприємство «П’ятничанський парк».
У відповідь я отримав купу відписок. Так, Вінницька ОДА 7.04.17 доручила користувачам привести парк у належний санітарно-гігієнічний стан. Користувачем є ендокринологічний центр, але ж там нема ні садівників, ні робітників, ні охорони — нічого!
З обласного екологічного фонду було виділено 500 тис. грн. для виготовлення проекту утримання та реконструкції парку. Крім того, виділено 140 тис. грн. для встановлення його меж. На сьогоднішній день межі парку співпадають з історичним муром навколо садиби, що ж тут встановлювати?
Вінницька міськрада повідомила, що «…відсутні підстави для надання П’ятничанському парку статусу пам’ятки національного значення». Крім того, дозвільні документи на видалення аварійних, сухостійних дерев виготовлені, але… Треба ще зібрати комісію, отримати з Києва відповідні ліміти, і ще невідомо, коли вони будуть.
А про створення МКП «П’ятничанський парк» ні від міської, ні від обласної ради — ні слова!
Втім, Пилип Продиус, головний лікар Вінницького обласного ендокринологічного центру, категорично не погодився із звинуваченнями жителя П’ятничан.
– За 500 тис. грн. вже виготовили проект благоустрою парку. Згідно з проектом проклали асфальтовані доріжки від вул. Герцена і Салтикова-Щедріна, зняли частину кущів. Облаштували два дитячих майданчики, спортмайданчик, — сказав Пилип Продиус. — Лісопатологи обстежать всі старі дерева, дадуть відповідні рекомендації. Посадимо молоді саджанці. Подали ще одну заявку в обласний екологічний фонд і далі будемо працювати на основі проекту.
Немає нічого дивного в тому, що доля унікального парку хвилює вінничан. Це наша історія, наша пам’ять. Ландшафтний парк «Красуня» на П’ятничанах чекає на порятунок.
