То чому ж дітям совісно. А можновладцям не соромно красти під час війни?!
Після останніх новин про мародерів у високих кабінетах, про зрадників, про “хароших руzкіх”, після яких руки опускаються, я спробую вас, друзі, переконати, що ця війна, ця боротьба не дарма!!! Опишу тут одну дуже особисту історію. Не для того, щоб похизуватися, а для того, щоб не допустити зневіри!!!
Мій дорогий кум, хрещенний 5-річного Володьки, уже вдруге з 2014 року добровольцем пішов захищати Україну. Він для нас людина-Герой! Колись обов’язково напишу про нього книгу! Вдячна долі і, як не дивно, війні, що звела мене з Марією та Валерієм. Завдяки їм мої діти дійсно розуміють, хто такі Захисники! Які вони красиві і мужні!
Колись старший Влад написав твір про нашу Марію Вітер – безстрашну майданівку, а згодом воїна Нацгвардії. Андрійко дарує своїй хрещенній жовто-блакитні квіти і малює патріотичні малюнки! А Валерій для нас це Титан! Мої діти всім розказують, що він НАЙСИЛЬНІШИЙ і НАЙГОЛОВНІШИЙ в ЗСУ!!!
І ось, якось ми мали честь на пару годин зустрітися з нашим хрещеним, кумом – “найсильнішим” і “найголовнішим”! Поки розмовляли, мій 7-річний Андрійко побіг у свою кімнату і зі свого сейфу дістав торбинку з копійками. Ми навіть не знали, що він збирає гроші…
І тут він іде з цією торбинкою, дзеленчать там копійки… Підходить до кума, а він у формі, бо тільки з дороги, й каже: “Передай ці гроші нашим солдатам! Нехай щось куплять для себе, на що їм вистачить!”.
Звичайно, ми всі в ступорі… Сльози в очах… Комок у горлі… Навіть у нашого найсильнішого Захисника! Бо ми не очікували… А ще стисло в грудях від того, як наші діти проживають цю війну… Вони малі, але все розуміють…
Коли вимикають світло, мій 3-річний Богдасик обурюється, що знову “погані л(р)ашисти виключили світло… але наші захисники їх вб’ють, бо у них є великий танк”…
Вони самі просять не включати їм російські мультики… Вони самі тішаться, як бачать жінок і чоловіків у військовій формі. Для них це все одно, що святого Миколая побачити. Бо вони знають, що наші захисники зараз творять справжні чудеса! Вони рятують Україну і увесь світ!
Вони, як казку на ніч, просять розказати про тих, хто нас обороняє. А найбільше люблять дивитися відео з військовими! І ось одне з таких відео ми отримали з фронту! Це відео адресовано нашому Андрійкові. Я ледь стримувала сльози перед дітьми. Сльози гордості і вдячності! Бо наш дорогий кум і хрещенний виконав свою обіцянку і передав торбинку з копійками нашим солдатам!
Андрійко так зрадів! Але переживав, що мало грошей передав…
І ви знаєте, дуже хочеться, щоб наші діти стали прикладом для тих, хто у високих кабінетах продовжує мародерство і ненаситне збагачення!
Людмила Поліщук
