Образ Ченстоховської не забуває ніхто з тих, хто відвідує жіночий монастир у Браїлові, бо ікона має чорний лик. Але коли підходиш ближче, то бачиш чіткі риси обличчя, руки Божої Матері і Господа й, цілуючи ікону, відчуваєш тепло. Ікону щоранку опускають для поклоніння. В народі її називають «Непобедимая Победа» і звертаються по допомогу у найважчих ситуаціях.
– Наша ікона — це надбання царських родів, і вона — один з ранніх списків, яких є одинадцять на Русі, — розповідає черниця монастиря Арсенія. — Цю ікону перші християни Палестини подарували Цариці Єлені в монастир, який вона збудувала в Єрусалимі. Звідти святиню привезли в Константинополь, а на Україну, точніше – Галицьку землю, доставили святі Кирило і Мефодій. Потім ікона потрапила в Ченстохов, у Польщі, й там отримала назву Ченстоховська, або «Чорна Мадонна». Про цю велику святиню знав керуючий Вінниччиною, польський сенатор Михайло Кропивницький, і в 17 ст. перевіз її до нас.
Серед численних зцілень черниця називає одне дуже зворушливе. Про нього свідчить лист у монастир від хворої на ДЦП 18-річної Марії з Києва, яка написала вперше. Дівчина розповіла, що все життя її годували з ложечки, бо від народження має дуже покручені руки. Але її мама якось побувала у Браїлові в монастирі і привезла додому святе масло від ікони. Вилила його у 3-літрову банку олії і кожен день втирала Марії у руки. Через рік дівчина сама змогла взяти ложку і почати їсти. Марія вирішила: якщо може тримати ложку, то може і сама писати.
«Я взяла ручку і спробувала писати букви, — йдеться у листі. — Як це було важко! Через рік на свято Ченстоховської Богородиці мама знову приїхала у монастир, взяла «маселко» і хусточку від ікони. Вдома намазала руки і обв’язала хустиною. Мені було дуже добре, і я заснула. Проспала 29 годин. Коли прокинулась, то мама стояла і читала акафіст. Я відчула, що мої руки стали слухняними. Взяла ручку і написала перше речення: «Спасибі тобі, Божа Мати, за все!»
Матушка Арсенія стверджує, що від ікони йде тепло і люди отримують від неї зцілення, бо сходить благодать, яка допомагає, зцілює і втішає.
