Побачили заяву журналіста та адвоката з Вінниччини. Стали хвилюватись, що це відбувається на рідній Вінниччині, коли ми покинули журналістику та адвокатуру і пішли добровольцями в Сили оборони України.

Бо ж кого могла залишити байдужим заява, що Александра, як він себе називає, хотіли вбити.

Щоб не перекручувати фактів, наводимо її:

«Публічне звернення до керівників держави та правоохоронних органів.

Шановний пане голово Вінницької ОДА Сергій Борзов та керівники правоохоронних органів України.

Звертаються до Вас журналісти Інформаційного Агентства «Шавлюк МедіаКор».

Зверніть увагу, що робиться проти журналістів та правозахисників у Вінниці. А саме, як заступник Вінницького обласного прокурора Смуригін Олександр і начальник Хмільницького РУП Валерій Романюк організували викрадення та вбивство журналіста. Злочин вдалось припинити виключно через обставини, які не залежать від бандитів у погонах».

Коли ми зайшли на розслідування агенції, яку потерпілий назвав в честь себе, то зрозуміли, що під словом “вбивство” він розуміє вручення повістки із військкомату. Бо, на його думку, як він піде на фронт, то його там пошлють на передову і він загине…

Зрозуміло, що це нас, наших земляків — добровольців і просто призваних — тих, хто взяв ці повістки, не влаштовував ґвалт-шоу, а пішов виконувати свій священний обов’язок перед країною та своїм народом, шокувало.

Значить, ми, воїни, журналісти та адвокати, за твоєю логікою, не захищаємо тут країну, а послані на убій?

Полистали твої «подвиги». То ти воюєш з батьками дружини, то свекра свого вимагаєш мобілізувати, то скандал із шахрайством спливає…А що до війни? А до війни ти із зрадником Стремоусовим співпрацював? Він навіть хвалив тебе…

А як ти воюєш із жінками — та «курвота», ця «сука», радієш горю, що жінці-поліцейській трепанацію черепа зробили? Ну це ж дно!

А як клянеш і проклинаєш усіх!

Це така тепер журналістика в тилу? Чи такі, як ти, опускають її «на дно»?

Вимагаємо вибачитись перед усіма нашими побратимами за те, що ти образив честь і гідність воїна! Бо вручена тобі повістка — це право і обов’язок взяти участь у захисті твоєї сім’ї, родини, міста, України!

І ці гвалти, що тебе хочуть вбити, призвавши і відправивши на фронт, розцінюємо як «дешеві понти».

Так славу собі на дешевих скандалах професійні журналісти і адвокати не заробляють.

Май честь!

Якщо тобі вручили повістку, ти зобов’язаний з’явитись до військкомату. Якщо у тебе є, як ти кажеш, протипоказання до служби, там це підтвердять і тебе відпустять. Але не веди себе, як баба…Бо виходить, що нехай за тебе воюють інші і гинуть, а ти будеш кидатись гарними епітетами? Ні, так не вийде. Тим більше, що зараз ввели уточнення до законодавства — мають служити і частково придатні.

А в тебе що? Руки, ноги є, азарт пре через верх… та з нами поряд служать хлопці на протезах. Тому не виляй, земляче! Запрошуємо до нас! Тут тебе точно ніяка «ментовсько-прокурорська мафія», як ти наголошуєш, не дістане! Тут ворог один — рашисти. Яким ти наче до війни симпатизував? Зловили в Інтернеті відосік, де кажеш, що Америка більше зло, аніж Росія? Інтересний ти «тіпаж»…

Ми відверто шоковані цим самопіаром. Що це за персонаж, який за рік Великої війни в Україні раптом виліз в інформаційне поле Вінниччини і несе явну «пургу», що не піддається діагнозу. Чую нісенітницю — правоохоронці «замовили його вбивство» через його призов у військо, мобілізацію та кидання «на нуль», під кулі орків… Більшої маячні на грані шизофренічних мрій ми не чули. Тим більше, від буцімто адвоката і журналіста!

Виходить, що журналіст Роман Ковальський і дійсно відомий адвокат із Вінниці Володимир Білан 24-го лютого самі записались в добровольці в ЗСУ на власне вбивство? А решта моїх побратимів — не менш відомих працівників ЗМІ, адвокатури і прокуратури в рядах армії — то є реальні самогубці…

Чесно, якщо такі діячі нині справді повилазили в тилу із підпілля чи втекли від лікарської опіки в той час, як біль­шість справжніх чоловіків боронять Україну на всіх фронтах, то це катастрофа… Бо ще рік війни — і таких «борцунів» буде половина Вінниці та країни. Знаєте, за 25 років своєї роботи журналістом «33-го каналу», заступником головного редактора я вперше чую про цього діяча, який раптом став викривачем страшних «кі­лерів» у погонах і, мабуть, давно вже мав всі довідки про свою повну непридатність для оборони України в критичний момент.

І ця скандальна заява Александра, як він себе величає, мені дуже нагадує істерики переляканих маминих синків, які нині ховаються по всіх закутках від повісток, від армії та війни… Чого ви боїтесь, такі адвокатики, журналістики чи правозахиснички? Фронту, передової та зустрічі із ворогом? Шокують ці персонажі, що з мокрими штанами в глибокому тилу несуть подібну маячню та відкрито саботують свій призов до армії! Виходить, що воювати і вмирати мають інші добровільно, а мене, красивого і хворого, нехай рятують інші і мої актикорупційні вивіски?

Не вийде, панове активісти, бо ця війна покличе всіх чоловіків у цій країні! Хіба що ти маєш такий діагноз, що тебе в їдальню вантажником не візьмуть!

Мені, як одному із медійних доброволь­ців Вінниччини, адвокатам, що так само пішли захищати країну, соромно, що ми залишили нашу область на таких тилових «пацюків». А за нашу професію, з якої у військо пішли він­ницькі журналісти Юрій Басюк, Олексій Літвінов, Володимир Грицик, я та ще цілий список справжніх журналюг, дійсно тривожно… Оскільки таке і подібне «жабуриння» нині несеться по соцмережах та каналах комунікації…

Це треба припиняти. Це для блага України робиться чи на догоду ворогу — кожен має ставити собі таке запитання!

Вінничани, обіцяємо, на нашій землі справжні чоловіки не перевелись!

Привіт всім з фронту!

Роман Ковальський,
журналіст, нині воїн ЗСУ,
від імені сотень воїнів — земляків, серед яких адвокати, журналісти, медики