Від редакції. Зараз лунає чимало думок, що і в армії потрібно показувати реальність, якою вона є. Очищатися від негативу. Бо ми здорове суспільство, яке здатне розрізнити, що таке добре і прогресивне, а що таке погане. І зуміємо очистити все, що є елементами совка. Пропонуємо вашій увазі думку вінничанина, яка широко обговорюється у соцмережах. До обговорення можете долучитись і ви.
Добровольці не можуть усвідомити, прийняти, визнати ту владу, що в армії совка знаходиться у командирів. Вони ніяк не спроможні змиритись із майже повною відсутністю налагодженості процесів. Добровольці часто-густо — це успішні люди на «гражданці». Я знаю, бо знайомий з незчисленною кількістю цих людей.
Як менеджер, що вибудував багатомільйонне підприємство, де все працює як відлагоджений змащений механізм, може зрозуміти той бардак, що відбувається у штабах бригад чи батальйонів, як прийняти, що організми між собою не спілкуються від слова «зовсім»? Як відомий і успішний шеф-кухар зможе осягнути принципи відсутньої логістики і своєчасності у виконанні навіть найпростіших обов'язків? А програмісту як прийняти факт тотальної відсутності оптимізації процесів, алгоритмів дій і хоч якоїсь реакції на те, що світ давно пішов вперед?
Як вільний гордий українець може усвідомити той факт, що комусь зненацька потрапила у руки влада керувати його життям? А це те, що трапилось.
Проблема совкової армії в тому, що командир, «якого не обирають», чхати хотів на людей. Командир совкової армії досі вважає: головне — щоб боялись, бо ж «а куди він дінеться, що він зробить?» Совок боїться усвідомити, що підрозділ, де люди вірять командиру — ефективніший, ніж його. Але для цього командир має підняти сраку і налагодити довіру. Побудувати колектив.
Командирам совка потрапили у руки люди переважно з надзвичайним багажем. Крім тих хвороб, що вже набуті протягом життя (а хвороби — то окрема величезна оповідь), є ще й цікавий та корисний досвід. Це досвід, який можливо використовувати, який потрібно використовувати. Однак, командири совка не можуть умістити в голову, що добровольці — це дорослі та досвідчені люди. Для командирів совка — все, що солдат, а добровольці переважно солдати, то малолітній і тупий пацан. Та й інші підлеглі для них не краще.
Сподіваюсь, добровольці зламають армію, що побудована рабами для рабів. Я дуже сподіваюсь.
Лісовик, медик окремого підрозділу 120 бригади
Вінницької ТрО
