21-річний сирота Євген Луценко з Вінниці прийняв свій останній бій
Вінничани пам’ятають Женю як громадського активіста, спортсмена, вболівальника вінницької «Ниви». А з початку великої війни Євген став мужнім воїном.
Ось що повідомив його друг та побратим Андрій Вербецький:
– Трагічна звістка. У боях під Вугледаром загинув наш друг, побратим, Герой нашого краю та Батьківщини Євген Луценко, позивний Луцик. Ще під час війни Женя залишився повним сиротою і ніс на собі найважчий тягар — був на війні… Луцик був справжнім націоналістом! Активним учасником «Центурії». Чудовий друг, з яким ми завжди розділяли всі моменти нашого життя. Воїн в спортзалі, воїн на полі, воїн на секторі, воїн України! Я прошу всіх небайдужих підтримати двох сестер Жені, їм зараз дуже важко…
Як повідомили побратими, поки не вдалося забрати тіло молодого Героя із поля бою. Про прощання з Євгеном стане відомо пізніше.
Чорна звістка з передової
У бою за Україну на Харківщині 11 лютого загинув військовослужбовець Володимир Богуцький з села Русава. Овдовіла дружина Наталя, осиротів син Тимур, втратили сина батьки… Ямпільська громада у жалобі…
Низький доземний уклін та повага Герою!
Поклав життя за Україну бойовий медик Олександр Триба
Жмеринська міська територіальна громада втратила ще одного славного сина, що відважно боронив українську землю.
У перші ж дні широкомасштабного вторгнення російських військ на територію нашої країни Олександр вирішив боронити Україну та став до лав Збройних сил України. Досвідчений воїн, який ще з початку війни у 2014 році давав відсіч ворогові на Сході України, тепер у складі 61-ї окремої механізованої бригади разом з побратими відстоював незалежність України, її територіальну цілісність та виконував завдання бойового медика.
Серце мужнього воїна зупинилось у гарячій точці на Донеччині. Під час одного з жорстоких боїв наш земляк потрапив під артилерійський обстріл та отримав поранення, несумісне з життям.
Водія «швидкої» у Жмеринці медики зустрічали навколішки
Сергій Кришталь був водієм машини екстреної медичної допомоги, для нього рятувати життя було життєвим кредо. Тому не міг допустити, щоб ворог топтав рідну землю, забирав життя українців та руйнував їхні домівки. За покликом серця взяв до рук зброю і став до лав Збройних сил України.
Повний енергії та сил, мрій, надій і сподівань Сергій Кришталь самовіддано боронив українську землю, давав відсіч ненависному ворогові у складі інженерно-саперного взводу та разом з побратимами відстоював незалежність України та її територіальну цілісність. Підступний ворог обірвав життя воїна, невблаганно перервав всі плани та навіки забрав у батьків сина, у діток – батька, у дружини – чоловіка, у сестри — брата.
Втратила патріота та вірного сина Жмеринська міська територіальна громада та вся Україна. Загинув 34-річний воїн-оборонець 10 лютого у «гарячій точці» на Донеччині.
В Ортівській громаді перепоховали 24-річного десантника
Герой загинув ще 29 березня в Ізюмському районі. Був похований у Дніпрі, тепер повернувся додому…
– Андрій віддав своє молоде життя за Україну у вирішальні дні війни. Завадив ворогу здійснити найжахливіші плани — загарбати, знищити Україну. Андрій проходив службу у 95 десантно-штурмовій бригаді. Загинув між селами Кам’янка і Довгеньке Ізюмського району Харківської області. Служив за контрактом.
Перший контракт підписав у грудні 2018 року, другий — у грудні 2021 року. Тривалий час не було достовірної та офіційної інформації про Андрія. Рідні до останнього вірили, що Андрій живий. І чекали, чекали свого найріднішого. Однак, на превеликий жаль, жорстока війна не дала шансу на життя молодому відважному воїну.
Захоронений Андрій був на Краснопільському кладовищі м. Дніпро. І повертається у рідне село Каленівка. Андрій завжди залишиться у наших серцях, в історії Оратівщини і України! — повідомила голова Оратівської громади Галина Лошак.
Знову горе схиляє до землі крижопільчан
Стало відомо про смерть відважного воїна, захисника України Олександра Коломійця. Він до останнього подиху з честю виконував свій обов’язок. Жодними словами не втамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі.
Жителі Городківської громади схиляють голови та вшановують кожного, хто поклав своє життя за свободу і любов до рідної землі. Вічна та світла пам’ять захиснику Олександру…
Пам’яті випускника
Непоправна втрата торкнулась ДНЗ «ЦПТО 1 м. Вінниці» . Загинув випускник, мужній Андрій Осадчук. Виявивши стійкість та мужність у бою за Україну, Андрій загинув 10 лютого на Донеччині.
– Пам’ятаємо Андрія як старанного, доброзичливого учня, який у 2019 році успішно завершив навчання за професією «Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр». Лише гарні спогади залишив про себе Андрій в серцях майстра Олени Василюк та класного керівника Світлани Рабодзей групи №3, в якій навчався. Тепер йому назавжди 22…
Весь педагогічний та учнівський колективи закладу низько схиляються перед сміливістю та самовідданістю героя та висловлюють глибокі співчуття рідним, близьким і побратимам. Вічна пам’ять та слава відважному захиснику України.
Сумна звістка прийшла у Погребищенську та Городищенську громади…
16 лютого воїну-захиснику Володимиру Бенеді мало б виповнитись 35… Уродженець с. Свитинці, мешканець с. Петропавлівка Черкаського району Черкаської області Володимир Бенеда героїчно загинув 11 лютого, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України на Донеччині. У Героя залишилися батьки, дружина та двоє дітей.
У 22 поліг на полі бою
Бершадська громада 16 лютого провела в останню путь юного 22-річного солдата — Андрія Осадчука. Андрій родом з села Маньківки. Він був справжній воїн, який чесно виконував свій обов’язок та любив Україну понад усе! Нехай добрий, світлий спомин про захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних та усіх, хто знав його, любив та шанував. Жителі громади поділяють величезне горе родини і схиляють голови в глибокій скорботі.
Тульчинська земля навіки прийняла 26-річного харків’янина
В бою на Донеччині загинув Сергій Слободян із с. Цупівка Дергачівського району Харківської області. З дитинства мріяв бути прикордонником та відомим футболістом. Закінчив військову кафедру Харківського танкового училища.
Коли розпочалася війна, родина Сергія переїхала з Харківської області до родичів в Тульчинську громаду. Мама працює лікарем Шуро-Копіївської АЗПСМ. У квітні минулого року Сергій прийняв рішення стати на захист України, записався добровольцем і у травні був призваний на військову службу.
Служив командиром гірськоштурмового взводу. Ще зовсім молодий — у 26 загинув 15 лютого під час ведення бойових дій на Донеччині.
Загинув працівник міської ради
У Гніванській міській раді жалоба за колегою Андрієм Жарикои. Багато людей знали його як спеціаліста відділу ЦНАП, де він працював з 2021 року.
На початку війни Андрій приєднався до лав територіальної оборони, а пізніше був переведений до лав ЗСУ. Він загинув 16 лютого при виконанні бойового завдання під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу на Донеччині. Андрію було 39 років.
Колеги та друзі згадують, що Андрій був неймовірно добрим, привітним, чуйним та мав велике серце! Він завжди приходив на допомогу! Ніколи ні з ким не мав ніяких конфліктів, зі всіма товаришував. Герої не вмирають!
На щиті
16 лютого гайсинчани та кислячани прощалися із земляком, полеглим на Донеччині, Віктором Якименком.
17 лютого у Павлівці поховали відважного українського захисника Віталія Очкова, Він загинув 11 лютого у Херсонській області.
Жителі села Рудницьке живим коридором проводжали Олександра Коломійця, який на щиті повернувся на малу батьківщину.
Рятував життя побратимам, а своє не вберіг
У Миколаївській лікарні помер 42-річний захисник України Ігор Гончар із с. Городківка. Він був бойовим медиком розвідувального взводу роти контрдиверсійної боротьби. Ігор на страшній війні рятував життя славних побратимів. Боровся і за своє життя, але не зміг здолати смерть… Велика Тульчинська громада у жалобі…
Погребищенська громада на колінах
Страшна звістка прийшла ще в одну українську родину… 16 лютого у бою на Донеччині, виявивши стійкість і мужність, загинув мешканець с. Надросся 34-річний Олексій Ткачук. Рідні, близькі, друзі, земляки схиляють голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав життя за Україну. Вічна пам’ять Герою!
Вінницькі лікарі до останнього боролися за життя Героя
Внаслідок поранень, отриманих у бою на Донеччині, помер відважний воїн-захисник, 50-річний Володимир Дяченко із Монастирського. Мирне життя Володимира у селі Бортники обірвала війна. Він служив в першій Вінницький добровольчій бригаді у складі мотострільців.
11 лютого у бою на Донеччині отримав важкі поранення. Лікарі боролися за його життя, але, на жаль, 18 лютого захисник помер в лікарні Вінниці. Без найріднішої людини залишились дружина, донька та син. Тульчинська громада у жалобі.
У Літині прощаються із Героями-земляками
17 лютого при виконанні військового обов’язку із захисту територіальної цілісності України у боях на Донеччині загинув стрілець — санітар десантно-штурмового відділення, житель Літинщини — 32- річний Сергій Бишовець.
Від важких поранень у військовому госпіталі помер солдат ЗСУ житель с. Багринівці 29-річний Віктор Кієнко. А 19 лютого Літинщина прощалася із захисником України, солдатом ЗСУ, жителем с. Миколаївки Сергієм Мудрицьким.
Легіон Небесного війська поповнив Роман Савіцький
Велика втрата знову прийшла в Студенянську громаду. У боях на Донеччині, виявивши стійкість та мужність, загинув вірний син Батьківщини 29-річний Роман Савіцький із с. Кукули Студенянської громади. Солдат Савіцький був стрільцем і до останнього подиху був вірний військовій присязі. Світлий, добрий спомин про звитяжного воїна-захисника назавжди залишиться в серцях та спогадах рідних, друзів, земляків. Безмежна шана та вічна пам’ять Герою!
18 лютого на Донеччині загинув 30-річний Василь Падюк
Земляки згадують його щирою та доброю людиною, справжнім патріотом України, який вболівав за її долю та майбутнє, але майбутнє самого воїна відібрала війна. Василь Падюк був гранатометником мотопіхотної роти. Пам’ять про вірного захисника України навіки житиме серед тих, хто його любив та поважав.
Калинівська громада у чорній смуті
На війні загинув 39-річний військовий із Калинівки Олександр Карбівський.
Калинівчани пам’ятають щирого та талановитого випускника місцевої загальноосвітньої школи №1, а потім і професійно-технічного училища. З перших днів повномасштабної війни в Україні Олександр пішов добровольцем.
Загинув 8 лютого. У липні цього року йому мало б виповнитися 40 років. У загиблого залишилася згорьована мама.
На війні з російськими окупантами, у жорстоких боях на Донеччині загинув уродженець с. Голендри 43-річний Юрій Онипа. Спочатку працював охоронцем, потім майстром з ремонтних робіт. Колеги згадують, що на все у нього було своє бачення, свій творчий підхід до роботи. Останні роки Юрій Онипа проживав у Вінниці, але часто приїжджав у рідне село до рідних. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України Юрій Онипа взяв у руки зброю та став на захист Вітчизни. Україна втратила відважного захисника, Калинівщина – мужнього сина…
Віддали життя за Україну два друга-побратими — житель Павлівки, 41-річний Віталій Очков та житель Прилуцького, 35-річний Роман Устій. Трагічна звістка надійшла із Херсонщини, де 11 лютого внаслідок підриву на вибуховому пристрої загинули вірні побратими, які разом пройшли випробування ООС та разом стали на захист України від російських окупантів.
Пліч-о-пліч побратими захищали рідну землю й загинули смертю Героїв.
Чорні хустини у Томашпільській громаді
Навіки став Героєм Анатолій Пасічник.
– Наш Толя… Спокійний, врівноважений, тихий, світлоокий Толя… Спочивай з миром, неси свою небесну варту, Герою… Доземний уклін, вічна і світла тобі пам’ять, Царство небесне, — у жалобі друзі та земляки.
На щиті повернувся додому й Олег Дєєв
Він мужньо захищав нашу Батьківщину від російських агресорів, але 14 лютого прийняв свій останній бій.
Олександр Оленич врятував під Миколаєвом побратима
А сам загинув у важких боях на Донеччині.
16-17 лютого у Станіславчику Жмеринського району дні жалоби… На рідну землю повернувся її вірний син, Герой – Олександр Оленич. Тіло військовослужбовця, який поліг у ненависній, клятій, російсько-українській війні, доставили до громади — у рідну домівку 16 лютого. Жителі Станіславчицької громади зустріли воїна на колінах… З слізьми, болем, сумом, квітами та прапорами… Йому назавжди 43… Він віддав найдорожче — життя за майбутнє України, віддав за кожного з нас. Ми в неоплатному боргу перед Героєм.
Сестра Олена згадує, що брат самовіддано пішов на війну влітку. Воював під Миколаєвом. Там під час бою врятував побратима від загибелі. Сам прийняв смерть воїна на Донеччині…
Повернувся додому через пів року війни
16 лютого у Гайсинській громаді провели в останню дорогу ще одного полеглого на війні із загарбницькою росією захисника України – солдата Віктора Якименка.
Рівно через пів року повернувся наш захисник до рідного дому після загибелі. Чин похорону відбувся у рідному селі спочилого бійця. Віддати шану воїну й схилити голови за найвищу жертву нашого земляка в ім’я Батьківщини прийшли рідні, друзі, жителі громади.
Віктор Якименко навчався в Кисляцькій середній школі. Був випускником Ладижинського фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету, який у 2018 р. закінчив, навчаючись на відділенні електрифікації та автоматизації сільського господарства.
Служив стрільцем-снайпером на контрактній службі ще з 2020 року у м. Київ. Загинув 14 серпня 2022 року у бою під час виконання завдання під час ракетного удару поблизу міста Добропілля Донецької області. У загиблого захисника залишилися батьки, брат та молода дружина.
Ідентифікувати та провести в останній шлях 24-річного Героя вдалося аж через пів року після загибелі.
Пам’ятатимемо кожного захисника, який заплатив найвищу ціну задля миру та спокою в нашій державі. Герої не вмирають, а навічно вписують своє ім’я в історію України!
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…
Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК
