Йому було 30…
Вінницька волонтерська спільнота і жалобі:
– Про твоє ім’я Ілкін Гаджиев має почути вся ненька Україна…
Цієї ночі не стало ще одного відданого сина нашої неньки України… доброго, щирого, мужнього азербайджанця-українця, який героїчно віддав своє життя у запеклому бою під Бахмутом за нашу країну….
Ілкін з початку повномасштабного вторгнення ворога взяв в руки зброю та добровільно пішов захищати наші землі…
Він був один з кращих чоловіків нашої країни.
Ілкін був справжнім воїном і став справжнім Героєм для нашої країни.
Ми всі надзвичайно пишаємося його хоробрістю та самовідданою жертвою…
Таких як він людей з таким великим сталевим серцем і водночас м’яким, добрим і відкритим я не зустрічала…
Воїне, ти залишив велику рану у моєму серці… Зараз ти є Ангелом Світла нашим, ми молитимемось за душу твою…
Дякую за тебе твоїм батькам, вони виховали чудового Сина! Справжнього та мужнього Воїна!
Вже від крові аж стогне земля,
А за хлопцем і небо ридає,
Мама все ще чекає дзвінка,
А тебе вже між нами немає.
Рідна хата і рідний поріг…
Заночуєш ти тут вже востаннє.
За майбутнє ти наше поліг,
Ми вклонились тобі на прощання.
Плачуть всі: і дорослі, й малі,
Туга й жаль нам серця розриває.
Горе нам, горе нашій землі!
Війна кращих синів забирає.
Ти далеко. Вже десь в висоті.
Добрим воїном будеш у Бога.
Вічна слава, Воїне, тобі!
Жаль, коротка життєва дорога.
Честь і вічна Слава нашому Герою. – Прощальні слова Герою пишуть друзі, волонтери, побратими.
