Віктор Стасюк у перші години початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у ТрО. Друзі згадують, що він не міг інакше, не мав жодних вагань. Віе казав: «Я ж для цього жив усе життя, це МОЄ місце — захищати своїх людей, бо я ж сильний, хто ж, як не я?!”.
Віктора Стасюка у Вінниці знали, як позитивного та доброго чоловіка. Він завжди йшов усім на поміч, любив тварин та допомагав їм. Захоплювався спортом. Вивчав йогу, щоб не лише самому відновитися після війни, а й іншим ветеранам допомогти:
«Як переможемо, то треба буде допомогти людям відновлюватись, а йога — то про спокій і рівновагу, я знатиму, і інших навчу!» – сподівався Віктор.
Востаннє виходив на зв’язок з рідним перед бойовим завдання під Бахмутом…
Завтра Герой повертається на щиті додому.
Друзі, волонтери просять усіх вінничан гідно зустріти захисника.
12 березня о 9.30 буде живий коридор: перехрестя вул. Пирогова — вул. Андрія Первозванного (біля магазину АТБ) — вулиця Андрія Первозванного — Вінницька податкова інспекція — парк Дружби народів — поворот до будинку 18 по вулиці Андрія Первозванного — двір будинку 18 вулиця Андрія Первозванного.
Останнє прощання – на Алеї слави у Сабарові.
