Володимир Підкапка мав травму з дитинства, але наполегливо працював над собою, щоб стати воїном. Тепер юним захисником пишаються батьки і земляки.
“Мам, війна! Бережіть себе!”
Із цих слів розпочалась війна для гніванчанки Наталії Підкапки. Її дорогий син, якому тільки-тільки виповнилось 19 років, опинився в пеклі бойових дій з самого початку широкомасштабного наступу. Тоді пані Наталія ще не знала, що її син не лише хоробро вистоїть, а й отримає відзнаку від самого Валерія Залужного за те, що не покинув свій пост, незважаючи на страшну небезпеку.
Про свого мужнього земляка повідрмили у Гніванській міській громаді:
– Доля Володимира Підкапки – це вражаюча історія боротьби, мужності, роботи над собою та віри в свої сили. З самого дитинства хлопець мріяв стати військовим та займатися військовою справою. І він подолав надзвичайно непростий шлях, аби ця мрія здійснилася. Ще маленьким хлопчиком він впав з гойдалки і мав ушкодження ніг. Не міг самостійно пересуватись, перестав відвідувати дитячий садочок, а в три рочки він вчився пересуватися на милицях. Проте, як будь-яка дитина, маленький бешкетник не надто хотів користуватися милицями, тому батько пообіцяв йому подарувати омріяний велосипед, якщо син старатиметься і виконуватиме усі вказівки лікарів. У 5 років ціль було досягнуто: новесенький велосипед щоденно радував сильного хлопчика. А в шість років хлопчик і зовсім викинув милиці.
Роки йшли. Хлопець займався фольклором в Гніванській дитячій музичній школі, навчався в ЗОШ №3. З 16 років працював в кар’єрі електриком. Та, незважаючи на те, що він мав групу інвалідності і час від часу змушений був підліковуватися, мрія про військову форму та службу не покидала його. Так, щойно Володимиру виповнилось 18 років він почав активно працювати над тим, аби таки казарма стала його другим домом! Його мама Наталія дуже хвилювалась та до останнього не думала, що син таки закрокує плацом у військових берцях.
5 жовтня 2021 року Володимир Підкапка був мобілізований на строкову службу! Його мрія здійснилась! Він – солдат роти охорони однієї із військових частин Житомирської області. Та хто б міг подумати, що вже в лютому місяці розпочнеться страшна війна і його військова частина буде знищена, а поблизу неї йтимуть складні бої.
З початком війни Володимир виконував найрізноманітніші завдання: цілодобово будував укриття і бліндажі, копав окопи, охороняв стратегічно важливі об’єкти. А коли виникла необхідність лягти в госпіталь, Володимир відмовився і продовжив щоденну службу задля Перемоги.
– Я своїх хлопців не підведу! Там є кому лежати, – відповів Володимир.
Його відданість службі, сміливість, наполегливість, патріотизм відзначив сам Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний. Він нагородив Володимира Підкапку почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест». Ним нагороджуються військовослужбовці Збройних Сил України за виконання бойових завдань під час проведення об’єднаних, антитерористичних операцій, а також операцій з підтримання миру та безпеки, високі показники у бойовій підготовці, несення бойового чергування, вартової (внутрішньої) служби у повсякденній діяльності.
